Цього дня, 13 грудня 1939 року, був випущений перший автомобіль Lincoln Continental. Історія появи цієї машини досить цікава. Наприкінці 30-х років підприємець та конструктор Едсель Форд, син знаменитого Генрі Форда, захотів отримати – особисто для себе, несхожу на інші машини. І головний стиліст фірми Ford – Юджин Грегорі таки створив йому такий автомобіль. За основу він взяв серійний Lincoln Zephyr, але зробив його довшим і нижчим.
На цьому 5,5-метровому кабріолеті Едсель роз’їжджав узимку 1938/1939 по фешенебельному курорту на узбережжі Пальм-Біч. Там автомобіль привернув увагу багатих бізнесменів, що відпочивали, і вони виявили бажання мати такий же. І тоді Форд-молодший вирішив запустити машину в серію. Ця модель отримала назву Lincoln Continental.
Прототип 1939 р.
Двигун V12 (4379 cм куб., 110 к. с.) взяли від моделі Zephyr, але головки циліндрів та колектори зробили з полірованого алюмінію. А оскільки капот став нижчим на три дюйми (76,2 мм), то зменшилася і висота решітки. Колишню, що мала горизонтальні прути, Грегорі поміняв на іншу, з вертикальними. Він вважав, що це створює ефект водоспаду.
Серійна модель 1939 р.
Фари, як і в попередника, були втоплені у сильно розвинених крилах. А ось зовнішньої підніжки нижче за двері вже не було. Ззаду ж всі машини відрізнялися наявністю футляра із запасним колесом, що стоїть вертикально, т. з. “сковорідкою”.
1940-го модельного ходу було випущено 350 автомобілів з кузовом кабріолет, а також всього 54 з кузовом купе. Після закінчення Другої світової автомобілі Lincoln Continental отримали інший двигун V12 – п’ятилітровий 130 к. с. Максимальна швидкість у них становила 150 км/год. Змінився дизайн. Решітка радіатора і бампер стали масивними, крила більш розвиненими. У 1946 – 1948 роках було випущено 89 868 таких машин. А 1949-го їм на зміну прийшла зовсім нова модель.
Післявоєнна модель отримала інший дизайн носової частини.