Генрі Форд 13 січня 1942 року подав заявку на свій патент US 2269451 на автомобіль із пластмасовим кузовом. Родзинка винаходу полягала в тому, що пластмаса використовувалася не тільки для дверей і бортів, але також і для даху, капота та інших «відкритих панелей».
Конструктор виділив такі переваги нового матеріалу як легкість, безшумність, економічність у виготовленні (з соєвої олії), а також простоту заміни у разі аварії.
При цьому Генрі Форд вказував і на недоліки – пластмасові панелі були структурно не здатні витримувати навантаження, якщо їх використовувати за принципом кузова. Тому він розробив сталевий просторовий каркас, який і мав приймати він усі навантаження незалежно від зовнішніх панелей.
Свою ідею Генрі Форд втілив у першому світі пластиковому автомобілі ще раніше, представивши «живу» машину громадськості 13 серпня 1941 року. Вона вийшла майже на третину легшою за сталеву. У розпал Другої світової війни, коли відчувалася нестача сталі, розробка автомобілів із кузовом із альтернативних матеріалів була дуже актуальною.
Зазначимо, що першим масовим автомобілем із кузовом із пластмаси стала мікролітражка Р70, випуск якої розпочався 1955 року в німецькому місті Цвікау.
