У цей день, 6 жовтня 1949 року, на Паризькому автосалоні дебютував перший автомобіль фірми Ferrari, призначений вже не для гоночних трас, а для доріг загального користування. Це була модель класу Grand Tourismo. А своє ім’я – 166 Inter вона отримала на честь гоночного автомобіля Ferrari, який здобув ряд перемог і називався так само.
Талановитий автогонщик, конструктор і підприємець Енцо Феррарі (1899 – 1989) ще на початку 20-х років успішно виступав на автомобільних змаганнях і навіть був нагороджений за це орденом «Корона д’Італія». А 1946 року в містечку Маранелло біля Модени він заснував фірму Ferrari, яка виробляла лише гоночні автомобілі. Черга машин для звичайної експлуатації настала за три роки.
Ferrari 166 Inter, як і гоночний побратим, мала таку ж трубчасту раму та аналогічну конструкцію підвіски – на подвійних поперечних важелях. Не змінився спочатку і розмір колісної бази – 2420 мм, хоча надалі вона збільшилася до 2500 і навіть до 2620 мм.
Двигун спочатку теж залишався «близнюком» гоночного варіанта. Цей зручний агрегат схеми V12 був розроблений конструктором Джоакіно Коломбо. При робочому об’ємі 2,0 л мотор у версії з одним карбюратором видавав на гора 90 к. с. Працюючи в парі з п’ятиступеневою механічною КП, він забезпечував машині спорядженою масою 900 кг максимальну швидкість 150 км/год. Випускалися також і потужніша версія, яка при тому ж робочому об’ємі видавала 140 к. с. та розганялася до 200 км/год.
Що стосується кузовів, то це, як правило, були купе або кабріолети. Вони відрізнялися різноманітністю та випускалися різними іменитими виробниками такої продукції.
Елегантне купе, що дебютувало на Паризькому автосалоні 1949 року, розробила фірма Touring з Мілана, яка раніше співпрацювала з компанією Ferrari. А надалі більшість кузовів виробляла відома фірма Farina, але окремі зразки виготовляли й інші метри автомобільного дизайну Ghia, Bertone, Vignale і т.д.
Компанія Ferrari постачала всім їм готові шасі, без кузова, а ті вже виготовляли його з огляду на індивідуальні побажання кожного клієнта. Усього до 1950 року включно виготовили 71 автомобіль Ferrari 166 Inter.
Однак ця модель була лише першою ластівкою. За нею був ряд більш потужних і швидкісних машин. А 1954 року на Паризькому автосалоні з’явилася купе Ferrari 250 GT. Ця модель мала абсолютно новий, верхньоклапанний двигун V12 із шістьма (!) карбюраторами. Цей трилітровий агрегат розвивав 300 к. с. та забезпечував швидкість 275 км/год. Машина стала родоначальником знаменитої серії «250», яка випускалася протягом 10 років і вважається одним із найвидатніших досягненням Енцо Феррарі.