Цього дня, 7 липня 1898 року, стартували знамениті автомобільні перегони «Париж – Амстердам – Париж». Вперше в історії світового автоспорту маршрут змагання вийшов за кордон однієї країни.
Організатором цього заходу став Автомобільний клуб Франції. Оскільки відстань від Парижа до Амстердама не така вже й велика, було прийнято рішення проводити гонку в обидва кінці. Таким чином, загальна довжина маршруту становила 1431 км. До речі, голландську столицю обрали невипадково. Справа в тому, що в Нідерландах на той час налічувалося лише два десятки машин, а в сусідній Бельгії кілька сотень. Отже, популяризувати автомобілі в Амстердамі мало комерційний сенс.
Фернан Шаррон під час старту
Змагання тривали сім днів, з 7 по 13 липня, з перервою в один день – 10 липня, для відпочинку та упорядкування машин. Потрібно сказати, що значна частина шляху пролягала ґрунтовими дорогами. І якщо на старт вийшло 25 автомобілів, то до фінішу дісталися лише 15.
Переможцем гонки став Фернан Шаррон – французький спортсмен та підприємець, один із піонерів автомобілізму. Він здобув популярність ще раніше, беручи участь у велосипедних перегонах, де протягом восьми років здобув 118 перемог. А 1897 року вперше взяв участь в автомобільних змаганнях. Дебют, однак, мало не виявився фатальним. На одному з поворотів автомобіль злетів з дороги і перекинувся. На щастя, ні Фернан, ні механік, що їхав з ним, не постраждали. Натомість наступного року Шаррон здобув перемогу одразу у двох перегонах: спочатку в «Марсель – Ніцца», а потім і в «Париж – Амстердам – Париж» В обох він виступав на автомобілях Panhard-Levassor.
Переможець перегонів “Париж – Амстердам – Париж” Фернан Шаррон за кермом Panhard-Levassor
На перегонах «Париж-Амстердам-Париж» Фернан показав час проходження дистанції 33 години 4 хвилини. До речі, машина цієї марки зайняла й друге місце. Нею керував відомий гонщик Леонсе Жірардо, який відстав від переможця лише на 21 хвилину.
Цікаво, що на автомобілі переможця вперше в історії автоспорту було встановлено кермо замість традиційного тоді важеля. Крім того, на відміну від багатьох конкурентів, Panhard мав ще одну новинку тих років – пневматичні шини замість суцільних гумових. Не випадково Шаррон показав непогану на той час середню швидкість на дистанції – 43,3 км/год.
“Туристи” на Panhard-Levassor
Потрібно додати, що в рамках пробігу Париж – Амстердам – Париж, крім 25 названих вище автомобілів-учасників, було ще й 23, за іншими даними 22 – машин любителів, які не претендують на спортивні успіхи. Ці «туристи» їхали довшим маршрутом, причому не так швидко. Вони стартували на два дні раніше, а фінішували у французькій столиці на два дні пізніше.