Грузинським вантажівкам виповнилося 70 років

18 августа 1951 года на Кутаисском автомобильном заводе был изготовлен первый грузовик, положившей начало большой семье машин марки КАЗ

Рівно 70 років тому на Кутаїському автомобільному заводі почалося складання перших вантажівок – чотиритонних бортових ЗІС-150.

Ще 6 травня 1945 року територію авіаскладального заводу в Кутаїсі віддали під виробництво вантажних автомобілів. А необхідне обладнання туди доставили з підприємства Opel у Бранденбурзі. Перші мотори ЗІС-120 тут зібрали в 1948 році. А перші бортові вантажівки ЗІС-150 виробляли частково з привезених деталей, а частково з виготовлених у себе. У 1951-1952 рр. було випущено 905 таких машин.

З квітня 1952 року почали складання самоскидів КАЗ-585б. Вони, на відміну від московської моделі, мали не коритоподібну, а прямокутну платформу, більш просту у виготовленні.

А в 1955 році пішли в серію машини КАЗ-585в, які замість двох паралельних гідроциліндрів підйому кузова отримала один. Загалом у 1952 – 1958 рр. випустили понад 26 тис. самоскидів цих двох моделей.

У 1958 році почали виробляти самоскиди сімейства КАЗ-600. Вони мали вже нове шасі — типу ЗІЛ-164. Примітно, що серед них були вже і самоскиди з бічним розвантаженням. 1956 – 65 рр. випустили близько 32 тис. машин цього типу.

У 1961 році завод став виготовляти розроблений за власною ініціативою принципово новий автомобіль – сідельний тягач КАЗ-606 “Колхіда”. Це був перший в країні автомобіль такого типу, який отримав кабіну над двигуном. Щоправда, вона була не відкидною і до мотора потрібно було добиратися зсередини кабіни. Форсований мотор КАЗ-120 (5,55 л) розвивав 108 к.с. Машина могла працювати з напівпричепом повною масою 9,5 т.

А в 1967 році почали випускати автомобіль КАЗ-608 “Колхіда”. Під кабіною, вже відкидною, стояла V-подібна зилівська “вісімка” в 150 к. с. і тому машина справлялася вже з напівпричепом в 14,5 т.

З 1976 року почався випуск сідельних тягачів КАЗ-608в з новим дизайном кабіни, що відрізнявся рубаними формами. Ці машини ще зустрічалися на наших дорогах на початку 2000-х.

Ще наприкінці 50-х рр. на КАЗі утворили КБ зі спецтехніки. Було зібрано дослідні зразки розроблених в НАМІ чотиривісної бронемашини “Об’єкт 1015” і шасі “Об’єкт 1040”. А в 1962 році виготовили 4,5-тонну вантажівку КАЗ-604Б (8х8).

Цікавими його конструктивними особливостями були бортова трансмісія з двоступеневими головними передачами і незалежна підвіска коліс.

Мотор в 150 к.с. запозичили від вантажівки ЗІЛ-130, а кабіну – від свого рідного сідельного тягача, правда, трохи її розширивши. З урахуванням слабких виробничих можливостей заводу машина в серію так і не пішла.

З лютого 1984 року завод почав випускати принципово нову модель, аналогів якої не було у всьому радянському автопромі. Це був розроблений спільно з НАМІ повнопривідний (4х4) сільськогосподарський самоскид КАЗ-4540 вантажопідйомністю 5,5 т. Він призначався для роботи в парі з двоосьовим сільськогосподарським причепом на 4,5 т. На машині була встановлена новинка – 6-циліндровий V-подібний, дизель ЯМЗ-642 потужністю 150 к.с.

Завдяки рівномірному розподілу ваги автомобіля по осях з’явилася можливість зробити всі колеса односхилими, причому з широкопрофільними шинами. Для роботи в сільському господарстві був зручний кузов з бічним розвантаженням на обидві сторони. На ньому могли встановлювати суцільні надставні бічні борти і сітчасті передні та задні.

У 1990 році почався випуск модернізованого самоскида – КАЗ-4540-01, який вже мав гідросистему для закривання бортів. Тоді ж щорічний випуск кутаїських самоскидів досяг піку і становив 5736 автомобілів.

Після розпаду СРСР виробничі і торговельні зв’язки заводу були порушені, попит на його продукцію неухильно падав. І в 2001 році виробництво автомобілів в Кутаїсі було припинено.