Сегодня, 15 июля исполнилось ровно 50 лет с того дня как на Горьковском автозаводе началось полномасшабное производство модели ГАЗ-24 «Волга»
Рівно 50 років тому, 15 липня 1970 року з конвеєра Горьківського автозаводу зійшов останній автомобіль ГАЗ-21 “Волга” і цього ж дня підприємство перейшло на повномасштабний випуск ГАЗ-24 “Волга”.
Ось як описує цей момент у своїй книзі “24 Нова Волга” Олександр Лекає: “за кілька хвилин по шостій вечора в середу 15 липня на конвеєрі з’являється останній кузов за номером 638798 в експортній комплектації 21ус, пофарбований новим, фірмовим «двадцять четвертим» антрацитовим лаком. Одразу ж за ним під звуки маршу й оплески на конвеєр з-під білосніжних склепінь цехів спускають першу законнонароджену нову “Волгу”. Її порядковий номер — 793, колір — модний бордовий, також дуже характерний для ранніх машин”.
Робота над наступницею “двадцять першої” “Волги” розпочалася ще наприкінці 50-х рр. і незабаром було створено безліч експериментальних зразків. Техдокументація на ГАЗ-24 була готова вже до кінця 1965 року, проте серійний випуск було відкладено. Війна на Близькому Сході потребувала збільшення поставок військової техніки, і ГАЗ кидає всі сили на виробництво бронетранспортерів ГАЗ-49 (БТР-60П).
Перші промислові зразки “двадцять четвертої” з’являються лише восени 1967 року. Цього року було випущено лише 25 машин, в 1968-му — 31, в 1969-му — 315, а в першій половині 70-го (до 15 липня) — 430 од. У наступні роки щорічно з конвеєра виходили 70—75 тисяч автомобілів.
Відзначимо, що ГАЗ-24 “Волга” отримала принципово новий кузов, що відрізняється не тільки дизайном, а й зменшеною висотою. Це не тільки покращувало аеродинаміку, а й робило автомобіль більш стійким на дорозі через зниження центру ваги.
Важливо, що 24-ту спершу розробляли під кузов універсал — 7-місна модель ГАЗ-24-02 мала три ряди сидінь, два з яких складалися і утворювали рівний вантажний майданчик.
Машина оснащувалася двигуном ЗМЗ — 24Д робочим об’ємом 2445 см куб. і потужністю 98 к. с. при 4500 об/хв. Із ним агрегатувалася 4-ступінчаста механічна КП — з синхронізаторами на всіх передачах. Максимальна швидкість автомобіля становила 145 км/год, а розгін від 0 до 100 км/год займав 22 с.
Найцікавіше, що “двадцять четверті” якийсь час комплектувалися і дизельними двигунами — щоправда, тільки експортні, що продавалися під брендом Scaldia Volga M24D. Кілька сотень таких машин із кузовами седан і універсал були поставлені в Антверпен (Бельгія), де їх уже укомплектовували дизелями Peugeot Indenor XDP 4/90 робочим об’ємом 2,1 л і потужністю загалом 62 к.с. Із цим двигуном “Волга” розганялась до “сотні” аж за 39 с, а максимальна швидкість була 125 км/год.
“Двадцять четверта” протрималася на конвеєрі (з урахуванням ГАЗ-24-10) до 1993 року. Загалом було випущено 1 млн 481 тис. Це була наймасовіша легкова модель Горьківського автозаводу, яка за обсягом випуску перевершила ГАЗ-21 в 2,3 раза, а ГАЗ-М20 “Побєда” — в 9,5 раза.