Цього дня, 11 грудня 1979 року, розпочався випуск нового автомобіля – ЗАЗ-968М. Це був останній із великої родини задньомоторних «Запорожців». І при цьому – наймасовіший: за 15 років було випущено 1 млн. 836 тис. 701 машину.
Від свого попередника – моделі ЗАЗ-968А (1973 – 1979 рр.), новинка відрізнялася у багатьох відношеннях. Насамперед звертала на себе увагу відсутність на бортах кишень-повітрозабірників, які сильно виступали раніше. В результаті кузов отримав більш гладку форму, з горизонтальними рельєфними членуваннями. Тому в автомобіля і змінилося прізвисько – був “вухатим”, а став “мильницею”. Втім, з’явилося ще одне, пов’язане з літерою “М” в індексі, тобто “емка”.
Важливо, що передня панель стала більш опуклою. На ній з’явилася нова емблема – у вигляді пластикової літери “З”, а на поздовжньому молдингу вперше розмістили назву моделі. У фар зробили пластмасові обідки чорного кольору замість металевих хромованих.
Найважливіше, що фари були тепер із «європейським світлом», тобто із вбудованими в основний плафон підфарниками. Це дозволило відмовитись від численної сигнальної оптики. А передній та задній бампери оснастили гумовими накладками в середній частині, а також пластмасовими боковинами. Задні ліхтарі, раніше круглі, стали прямокутними.
Важливо, що було змінено циркуляцію повітря під капотом – тепер воно надходило до двигуна через праву по ходу щілину, а виходило через ліву. Внаслідок цього «протягу» покращилося охолодження двигуна, який раніше мав тенденцію до перегріву. Що стосується ходової частини, то було змінено конструкцію ущільнювачів у важелів передньої підвіски. І це дозволило знизити обсяг її обслуговування.
Двигун залишили колишній – типу ЗАЗ-968 (1197 см куб., 40 к. с.). Він дозволяв машині з повним навантаженням розвивати до 116 км/год., а з водієм та одним пасажиром – 118 км/год. Витрата палива на швидкості 90 км/год становила 7,4 л на 100 км, а у міському циклі – 10,5 л.
На базі ЗАЗ-968М було розроблено низку модифікацій для водіїв із різними категоріями інвалідності. На частини таких машин спочатку встановлювали двигуни 966Г (887 см куб., 27 к. с.). Але від цього мотора згодом відмовилися. Адже, як показали ергономічні випробування, водій при їзді в напружених міських умовах втомлювався з ним на 25% більше.
Завдяки тому, що у моделі 968М панель передньої частини зробили опуклою, а запасне колесо перенесли в моторний відсік, об’єм багажника збільшився. До речі, в ньому з’явився гумовий килимок. В інтер’єрі також були новації. На рулевій колонці з’явився ще один, третій важіль, що завідував «двірниками» і раніше відсутнім омивачем лобового скла. А габаритні вогні тепер включалися не маховичком, а кнопкою. Крім того, на частині автомобілів красувався електричний годинник, встановлений на торпедо, ліворуч від попільнички.
ЗАЗ-968МП на вулицях Києва, 2007 р. Фото Леоніда Гоголєва
Потрібно сказати, що на «ЗАЗі» для внутрішньозаводського транспорту виготовляли також пікапи на базі моделі 968М. Однак пізніше, у 1990 – 1992 роках. вони випускалися в невеликих кількостях і для звичайних споживачів – під індексом 968МП. Через задньомоторне компонування обсяг вантажного відсіку був невеликий, але машини мали попит.