Сьогодні день обіцяє бути цікавим тому, що мені належить познайомитися ближче з оновленою моделлю мотоцикла Honda CB125F. Погода цьому сприяє. Тому, закинувши екіпіровку в машину, висуваюсь на місце зустрічі з представниками Honda. Через півтори години руху Київськими заторам я досяг своєї мети. Вже, заїжджаючи на паркінг, звертаю увагу як новий 125 кубовий мотоцикл схожий на свого старшого брата CB650F. Невеликий об’єм за ближчого розгляду видають лише загальна легкість конструкції і розмірність коліс.
Під час огляду нової моделі, одразу впадає в око велика повноцінна фара головного світла, витримана в новій стилістиці Honda, а також нові аеродинамічні обтічники навколо паливного бака. Наступною особливістю є зміна масивного багажника на красиву декоративну алюмінієву ручку, що повторює обводи корми. Все це органічно поєднується зі стоп-сигналом, поворотниками і заднім крилом. Глушник на новому мотоциклі став більшого розміру, а розмір хромованої накладки зменшився, оголюючи чорну, матову банку. Всі ці нововведення надають моделі ще більш агресивного і дорослого вигляду. Мотоцикл має вигляд стритфайтера, що вигідно виділяє його на тлі всіх своїх однокласників.
.
Вставляю ключ у замок запалювання і мотоцикл оживає, загудів бензонасос, спалахує і гасне “СНЕСК ENGINE”, горить зеленим “нейтраль”. Одразу про себе відзначаю, що під міський шум у попередньому СВ125Е крім вібрації ідентифікувати роботу двигуна було складно, а тут мотоцикл приємно бурчить і стрілка тахометра показує робочі обороти.
Сонце пригріває і в хромованій кришці бака відображаються хмарки, що біжать по небу – час пригод настав, але спочатку на заправку. Заливна ємність бака згідно з техпаспортом 13 літрів. В баку було пару літрів і до повного бака виходить лише 200 гривень, але навіть якщо порахувати заправку з нуля, то 300 гривень вам вистачить у середньому на 600 км, і це з урахуванням прогріву. Згоден, дика цифра, але витрата інжектора близько двох літрів на 100 км. Незвично відчувати, що ти відмахав дві сотні кілометрів змішаного циклу, а у тебе залишилося ще більше половини бака. Витрата палива в CB125F воістину вражає своєю економічністю, що дає можливість сприймати свободу повною мірою, а не від заправки до заправки.
Але повернемося до початку сьогоднішнього дня. Заправивши повний бак, виїжджаю на Велику Окружну дорогу. Від Вишневого в бік Жулян все стоїть, звісно, на мене чекає міжряддя. Габарити Honda CB125F становлять 2035х765х1080 мм і дають змогу мотоциклу легко рухатися навіть за умови завантаженого трафіку. Поступово моя швидкість зростає з 20 до 40 км/год, тут варто притримати себе, адже маневрування обмежене. Та й деякі водії авто спеціально вирулювати так, що доводиться збавляти, об’їжджаючи машини мало не торкаючись бамперів. По дорозі в заторі зустрічаються самотні сумні чопперисти, їм важко і некомфортно.
Відзначу цікаву особливість мотоцикла. Сукупність динаміки і маси перетворюють їзду в веселий атракціон. Стрілка тахометра то злітає вгору прагнучи до червоної зони, то падає вниз. Двигун доволі еластичний, але щоб почуватися впевнено в щільному потоці машин доводиться активно працювати газом і лапкою перемикання передач, що, втім, не викликає ніякого дискомфорту. Зазвичай їзда навіть у відносно вільному місті для досвідченого райдера – задоволення сумнівне, але Хонда CB125F мене радує, підвіска в комплекті з литими колесами вісімнадцятого радіусу добре справляється з міськими напливами і ямами, краями, і тротуарами. Я без проблем пересуваюся у заторах і можу запаркуватися де завгодно – чи то у центрі, чи в спальному районі.
Заїхавши в кафешку на ланч, я проаналізував у чому основні відмінності від попередньої моделі.
Основне фундаментальне нововведення – це безпосереднє уприскування палива, а саме – фірмовий хондівський PGM-FI, який дає змогу 125-ти кубовому двигуну повітряного охолодження розвивати 10,6 к.с. потужності і 10,2 Нм крутильного моменту, що дозволяє мотоциклу розганятися до 115 км на годину.
Завдяки присутності балансувального вала двигун злегка змінив свою форму, що привело до зміни форми рами. Мотор став менше вібрувати в усьому діапазоні оборотів, а сталева трубчаста рама стала міцнішою і жорсткішою. Рівень масла перевіряють щупом, просто і зрозуміло.
Приладова панель має класичний аналоговий вигляд, інформативна, а також доволі велика і добре підсвічена діодами, що, в свою чергу, дає їй змогу бути читабельною навіть в яскраву сонячну погоду.
Органи керування стандартні для Хонди, тут нічого зайвого. Високе і не дуже широке кермо робить вашу посадку ще більш зручною і прямою, хороші дзеркала середнього розміру з панорамними вікнами також універсальні для мотоцикліста будь-якого зросту. Анатомічне сидіння ламаної форми, зручне, але доволі жорстке під час першої посадки. Під сидінням є набір інструментів і сервісна книга з інструкцією. В принципі є місце для всіляких корисних дрібниць таких, як протиугонка, легкий дощовик або ремкомплект для гуми. Пасажирські та водійські підніжки розміщені на великий алюмінієвій консолі й забезпечені чіпкими гумовими накладками з можливістю їх складання.
За передню амортизацію відповідає вилка з ходом до 120 мм і товщиною пера 31 мм. Задня частина представлена двома амортизаторами з ходом 120 мм і можливістю 5-ступінчастого регулювання жорсткості пружини. Робота амортизаторів у місті залишає враження керованого і добре збитого мотоцикла.
Передні гальма – дискові гідравлічні, діаметр диска 240 мм, працює в парі з двопоршневим супортом. Проте заднє гальмо – 130-мм барабанна установка, перевірена роками. Компанія Honda встановила гальмівну систему з запасом, і на мій погляд, у тандемі диск-супорт у CB125F взагалі немає конкурентів у своєму класі. Цей факт підтвердять чимало мотоциклістів. Протягом усього тест-драйву гальмівна система жодного разу не дала засумніватися в своїй ефективності.
Після ланчу я зустрівся з фотографом і висунувся на місце фотосесії. «Сибішка» прийняла на борт пасажира з рюкзаком, напханими різними камерами і об’єктивами. Незважаючи на легкий протест, ми все-таки прокотилися для розігріву через тягучку мостом на правий берег і назад, щоб на з’їзді з моста повернути в напрямку села Кийлів – красивого мальовничого місця під Києвом.
Із цього моменту почалося найцікавіше. Якщо я думав, що бачив затори, то я помилявся. Вузька двосмугова в ямах дорога була такою завантаженою, що часом доводилося виїжджати на ґрунтове узбіччя і «ендурити». Honda CB125F впоралася і з цим завданням. Звісно, ходу і м’якості підвіски не вистачає для повноцінного «оффроаду», але проїхати цей стояк під заздрісні погляди автомобілістів ми змогли доволі швидко.
Дорога до цього мальовничого містечка являє собою стару діряву бетонку з асфальтовими латками і закритими поворотами вздовж парканів котеджних селищ всіх мастей. Чом не полігон для випробування двигуна на обгонах, підвіски, рульового і сидіння на комфорт в умовах подорожі, нехай не дуже довгої, але все-таки дальної дороги.
Як і в місті, всі вузли та агрегати новинки показали себе добре. Можливість обгону є цілком динамічною від 60 до 80 км/год і спокійною від 80 до 100 км/год. Вітрозахисту на таких швидкостях вистачає з головою, але завжди є можливість докупити універсальне вітрове скло.
Крейсерська швидкість з пасажиром за містом дорівнює 80 км/год. До цих показників швидко звикаєш, і через деякий час, легко робиш обгін і випередження.
На завантаженому мотоциклі гальма працюють так само ефективно, а підвіска стає трохи м’якшою. Можливо, я і хотів би м’якше сидіння, але пасажир не скаржився, а це показник. Конструкція заднього пластику дає змогу легко встановити універсальні текстильні кофри, або рамки під жорсткі кофри, що буде корисно людям що бажають подорожувати. Нова трубчаста рама і кріплення двигуна не дають змоги використовувати дуги від попередньої моделі, але на ринку вже доступно багато бюджетних пропозицій, тому проблем з придбанням не буде.
Діставшись без пригод, трохи передихнувши і сфотографувавшись, ми зібралися назад в Київ. Двигун приємно гудів, і мотоцикл летів додому, залишаючи далеко позаду розлив Дніпра, поля та гаї Київської області. Із навушників розливався легкий блюз, а сонце, граючи візирем шолома, доповнювало цю картину якоюсь кіношною нереальністю. Так ми і дісталися до швидкісного шосе, що веде в місто.
На завершення мого огляду, хотілося б відзначити, що Honda вкотре випустила вдалий і бюджетний універсальний мотоцикл, який відмінно підійде і новачкам, і досвідченим мотоциклістам – людям, що живуть у місті і за його межами, для роботи і подорожей. Honda СВ125F легко пересувається в міських заторах із такою самою швидкістю, як на вільному шосе, має сучасний дизайн, інжекторне уприскування палива та потужні гальма, і якщо вам потрібен мотоцикл, який реально може подарувати ще одну ступінь свободи, то нова «сибішка» – ваш вибір.
Автор Іван Борщ