Как приучить ребенка к автомобильному креслу и ремню безопасности

Как приучить ребенка сидеть в машине в детском кресле, пристегнутым ремнем безопасности?

Вопрос безопасности детей в автомобиле не исчерпыва­ется покупкой детского авто­кресла. Для максимальной защиты ребенка кресло необходимо пра­вильно установить, а малыш должен быть пристегнут соответствующим образом. Последнее требование выполнить зачастую довольно слож­но, так как многие дети сильно со­противляются ограничению свобо­ды. Тем не менее, без плотной фиксации ребенка ремнями безо­пасности эффективность детского кресла может быть сведена к нулю.

Как приучить ребенка ездить в авто­мобиле согласно всем правилам безопасности, мы проконсультиро­вались у опытного педиатра специализированной детской кли­ники. А также опросили молодых и опытных мам, отцов, которые поде­лились своими секретами того, как приучить малыша к детскому крес­лу и необходимости быть пристегну­тыми ремнями безопасности.

Мнение специалиста

ЮЛИЯ ГОНЧАРОВА, канд. мед. наук, доктор-педиатр, главврач МЦ «Особливі»

«С каждым годом актуальность во­проса «как заставить ребенка ез­дить в детском кресле и пристегивать­ся ремнями безопасности» снижается. Все больше сейчас семей, у которых малыш привык ездить в удерживаю­щем устройстве с рождения, поэтому даже не представляет, что может быть иначе. Есть семьи, у которых ребе­нок не сразу оказался в автокресле, какое-то время его возили на руках или поездки начались несколько позже. И тогда очень важно, чтобы решение ро­дителей перевозить ребенка безопас­но было однозначным. Главное – будьте последовательны в своих действиях!

Очень важно выбрать кресло в соот­ветствии с европейским стандартам безопасности: с учетом веса и возрас­та ребенка. Прежде всего, в автокрес­ле ребенку должно быть удобно, так как удобство – это условие безопасно­сти. Особое внимание нужно уделить фиксации ремнями. Кресло должно легко устанавливается в машине. Ре­бенок, сидящий в автокресле, спиной по ходу движения и лицом назад, зна­чительно лучше защищен, чем в поло­жении лицом по ходу движения. Необходимо воспользоваться перво­начальным интересом ребенка к но­вому креслу. Вы можете вместе купить его, принести домой и там поиграть: выкладывать игрушки в кресло, усажи­вать ребенка и фотографировать его, восторженно восхищаться.

Желательно, чтобы поездки в удержи­вающем устройстве изначально ока­зались очень короткими и приятными. Выберите вместе с малышом игрушку, которую он всегда будет брать с собой в дорогу. Можно использовать время сна ребенка для поездки. Иногда нуж­но остановиться и помочь ему успоко­иться, затем продолжить поездку. Если за рулем автомобиля – мама, то она может просто непринужденно напе­вать различные песни, потешки. Ей не­обходимо сохранить спокойствие для общения с ребенком. Со временем он поймет, что пока он не в кресле, вы никуда не поедете. Будьте после­довательны, предсказуемы – и ваш ребенок вскоре научится с удоволь­ствием перемещаться в автокресле и сопровождать вас в дороге, куда бы вы не ездили. Приятных путешествий и радостных открытий!»

Опыт родителей

ІРИНА ЯКИМІВ, мати двох дітей

«На території ЄС вас не ви­пустять з пологового будин­ку, якщо Ви не посадите дитину в спеціально призначене для немовлят автокрісло. Власне, немовлят, які є дуже делікатни­ми істотами, не можна перево­зитит без автокрісла, оскільки дитина може постраждати навіть під час найменшого галь­мування чи різкого повороту, тому що вага дитини з 3 кг збіль­шується до ваги маленького слоненяти. І тоді жодні материн­ські руки не в стані втримати немовля, а сила тяжіння просто вирве його з ваших обіймів. І все-таки, припустимо, вам вда­лось якось перший рік обійтися без авто і автокрісла… А тепер настав момент, коли Ви хочете виїхати зі своїм янголятком у світ.

І тут починаються сходи і сходинки. Дитя кричить і вирива­ється під час перших же спроб втиснути його в кріселко, виги­нає спину, а ви мокрі від поту, слухаючи бабцю, яка вигукує: « Та що ти робиш з дитиною!? Нащо воно тобі? Все життя ми вас возили без цих кайданів – і нічого… Як же ж воно плаче!». І ви ловите докірливі погляди перехожих, пробуєте втиснути защіпку, яка чомусь не втиска­ється…. Така реальність, яка дуже відрізняється від очікувань. Тому пропонуємо Вам це зро­бити легко і весело. Запаркуйте авто в максимально спокійно­му місці.

Попередньо збільшіть довжину пасків безпеки в авто­кріслі й відкиньте їх у різні боки, щоб потім не виймати їх з-під дитини. Підхопіть маля на руки і, наприклад, зробіть йому «лі­тачок», крутячи його навколо се­бе, весело сміючись і граючись. Водночас запаркуйте ваше маля-літочок в автокрісло, весь час посміхаючись. Зробіть це все лекго й без стресу, бо якщо дитя бачитиме, що ви у стресі, то як воно може не нервувати. Дайте дитині іграшку, лизачка або щось інше, що її наразі дуже цікавить.

Попросіть бабцю або дідуся купити пляшку води й на самоті, спокійно та усмі­хаючись, пристебніть дитину видовженими пасками безпе­ки, які потім можна стягнути до потрібної позначки «зелене», якщо така в автокріслі є. Або вкладіть руку і затягніть ремінь так, щоб він міцно прилягав до вашої руки.

Важливо знати ще про деякі речі:

• Якщо ви в машині са­мі й одночасно мусите бути водієм, крісло можна встано­вити на передньому сидінні, тільки обов’язково відключивши подушку безпеки переднього пассажира. Якщо під час уда­ру подушка спрацює, немовля має низькі шанси вижити.
• Не залишайте дитя на самоті, зокрема в перших подорожах. Нехай хтось біля нього присяде, пристібнеться і пограється з сином/дочкою/внуком.
• Як­що дитина старша і ситуація зовсім безвихідна, можна дати їй будь-який гаджет і увімкну­ти мультики. Скажете, це не є корисним для дитини? Але стрибання у кріслі під час руху або потрапляння паска безпе­ки на шию дитини може вбити або покалічити навіть під час не надто різкого гальмування.

І ще дуже важливо знати, що маленькі діти (особливо немов­лята до першого року життя) не повинні їздити обличчям уперед. Щонайменше до чотириріч­ного віку дитині слід сидіти в автокріслі спиною до напрямку руху, поки організм не зміцніє й поки не розвинеться її вести­булярний апарат. Якщо сидіти обличчям уперед під час аварії чи дуже різкого гальмування, ймовірність травмуватися для дитини різко зростає. Причина в тому, що сила тяжіння настільки потужна, що водія і пасажи­рів просто вириває з крісел. Власне, тоді починають діяти паски безпеки, які не дають тілу вилетіти з салону авто.

Під час сильних зіткнень унаслідок хлистового удару головою (рух голови вперед, а потім назад) переважно рвуться шийні хре­бці. Діти занадто крихкі й де­лікатні, а їхнє тіло не готове до таких навантажень. Саджаючи дитину спиною до напрямку руху, під час фронтального удару тіло дитини втискається в крісло. Гірше, звичайно, якщо хтось вдаряє автомобіль ззаду, але під час таких аварій сила удару не є настільки потужною, як унаслідок лобового зіткнення. І статистично таких аварій знач­но менше. Проаналізувавши пропозиції в магазинах, ми купили фінське автокрісло. І наша донечка до чотирирічного віку сидітиме задом до напрямку руху. Ска­жете, що незручно? Але вона цього ще не розуміє. Їй зруч­ніше, якщо поряд із нею їде ії улюблена лялька.»

КАТЕРИНА КОРНИЕЦ, мама двоих детей

«Когда мой сын был совсем маленьким, я просто сади­ла его в кресло. Если садилась рядом – были крики, так как мама, которая пахнет моло­ком, сидит невдалеке. Поэтому практически всегда я садилась впереди. Чуть подрос – вырабо­тали правило: если не в кресле, машина не едет. Сидим до тех пор в машине без движения, пока он не усядется в кресло и мы его не пристегнем. Поездки на дальние расстояния – это от­дельная тема. Надо постоянно чем-то увлекать.

Если дорога больше 2,5 часов – ехать слож­но, поэтому останавливаемся, даем полазить в машине или выйти на заправке чего-нибудь попить-поесть. А дальше в путь, опять только в кресле. Главное – настрой всегда должен быть один: если не в кресле, то никто не едет. Но надо быть честной до конца. До года сидела сзади и терпела крики или брала на руки кормить. Ну и, конечно, не с первого раза он согласился и сказал: «Хорошо, мама, буду сидеть». Но все-таки настойчи­вость дает свой результат.»

ЗОЯ УКРАИНСКАЯ, мама двоих детей

«У нас сын ехал молча только тогда, когда спал. Поэтому подга­дывали поездки под время сна. В итоге выработался рефлекс: посадили в машину – значит спать! Пока было два сна, успевали в первый сон куда-то доехать, а во второй – вернуться обратно. В дальние поездки отправлялись только ночью. Теперь дети подрос­ли и лет с четырех спокойно ездят днем под песни, аудиосказки и мультики на планшете, который закрепляется между спинками передних сидений. Перед долгой дорогой специально покупаем десяток недорогих мелких игрушек.»

ОЛЬГА ПОПЛАВСКАЯ, мама двоих детей

«Наш сын до 2,5 лет никак не хотел, ни под каким сказко-рассказочно-мультфильмным соусом… А теперь сам прыгает в него без напоминания. Ему по­нравилось, что только у него такое классное кресло, почти как у водителя!»

 АЛЬБИНА ДЕЙНЕКА, мама двоих детей

«Приучать нужно с рожде­ния, тогда сидят без скан­далов: привыкли и понимают, что других вариантов нет, знаю по своим двум отпрыскам. Еще как вариант: «Полиция увидит, оштрафует маму, у мамы будут проблемы в связи с этим, поэто­му всем сидеть тихонечко!»

АРТЕМ СТЕПАНОВ, отец двоих детей

У меня ребенок какой-то период постоянно отстегивал ремень. И однажды на стоянке я спросил: ремень отстегнут? Получив ответ «да», я сказал «держись»… И показал, что будет если не пристегнется – разворот с места на заднем ходу на скорости 10 км/ч оставляет незабываемые впечатления. В результате он испытал свободный полет на заднем сиденье. После этого ни разу не ездил без ремня

СЕРГЕЙ ДОМНИКОВ, отец одного ребенка

Ставишь кнопку-секретку и не нажимай ее, пока ребенок не усядется и не пристегнется, можно даже стартером покрутить, мол, «не хочет машинка ехать – опасно», – а как усядется, нажимай – и в путь.

Более подробную и детальную информацию вы можете получить у специалистов компании Автокрісла.com