Війна триває. Іноді затихає, а іноді знов нагадує про себе. Зокрема ракетними прильотами. Життя в таких умовах вимагає від усіх українців специфічних навичок. Треба зробити все, щоб убезпечити себе та близьких. Саме тому autocentre.ua підготував 10 правил їзди за кермом в умовах військових загроз.
Навіть у мирний час керування автомобілем потребує уваги та сконцентрованості. Що вже казати про нинішній час. То ж за порадами про те, як керувати автомобілем безпечно та на що звертати увагу на дорогах України, що захищається, в інтерв’ю autocentre.ua розповів автогонщик та засновник відомої харківської школи водійської майстерності «М-спорт» Микола Петрович Чмих. Сьогодні публікуємо його 10 правил безпечної їзди на дорогах війни.
10 правил їзди в прифронтовому місті
1. Максимально концентруйте увагу.
Очі постійно стежать за дорогою. Через 2-3 секунди змінюйте погляд та дивіться, що відбувається праворуч, ліворуч, позаду.
2. Вперед дивіться якнайдалі.
Це дасть змогу побачити потенційну небезпеку якомога раніше, щоб був час на реагування.
3. Ніякої музики в автомобілі!
Можете навіть відкрити бічні вікна, щоб чути сирени повітряної тривоги, звукові сигнали спеціальної техніки і навіть прильоти бомб, ракет!
4. Усі рішення стосовно знаків пріоритету приймайте з позиції «НЕ»:
Пропустить, чи не пропустить? «НЕ» пропустить!
Поступиться, чи не поступиться? «НЕ» поступиться! І так далі…
5. Беззаперечно поступайтеся дорогою спецавтомобілям
(військовим, медичним, МНС…), навіть якщо вони без увімкнених спецсигналів чи взагалі без них.
6. Укомплектуйте авто засобами надання першої допомоги — медичної та технічної.
7. Обирайте маршрут за принципом максимальної безпеки.
Об’їжджайте ділянки доріг, де були обстріли, щоб не пошкодити колеса і не наїхати на касету чи інший боєприпас, що не розірвався.
8. Майте продуманий перелік можливих укриттів на вашому шляху.
Наприклад, часто використовуються станційї метрополітену.
9. Завжди пересувайтеся дорогою з повним баком палива.
10. Уважно та на безпечній швидкості об’їжджайте бетонні блоки на дорогах.
Вони потрібні для того, щоб регулювати транспортні потоки. Такі конструкції особливо небезпечні в погану погоду і в сутінках — вони просто зливаються з дорогою і їх не видно.
Наостанок, порада — дотримуйтесь правила «3D: дивись-думай-дій». Це найголовніше правило школи «М-спорт», працює воно і в мирний, і у воєнний час! Усім безпечної дороги!
Дотримуйтесь правила «3D: дивись-думай-дій». Це найголовніше правило школи «М-спорт», працює воно і в мирний, і у воєнний час!
Микола Петрович Чмих Український автогонщик. Народився 1956 року. Чемпіон України з шосейно-кільцевих перегонів, 1983–1984 рр. Призер Чемпіонатів СРСР із шосейно-кільцевих перегонів 1985–1987 рр. Призер міжнародного змагання з кільцевих перегонів в Чехії, призер міжнародного змагання з гірських перегонів «Альпійсько-Дунайський Кубок» в Німеччині. В 1990-му брав участь у міжнародній серії з шосейно-кільцевих перегонів «FORD-FIESTA CUP». Екс голова технічного комітету Автомобільної Федерації України. В 1995 році організував школу водійської майстерності «М-спорт», яка діє і до сьогодні.
У перші дні бомбардування Харкова змінилося все – змінилося життя. У кожної людини внутрішній стрес, паніка, нерозуміння, що робити. На дорогах повний екстрим, багато хто стрибнув у машину й почав рятувати свої сім’ї, дітей, батьків. На дорогах величезні затори, блокпости, відсутність палива, повітряні тривоги та прильоти снарядів…
Я не поїхав з Харкова, і з перших днів ми (багато інструкторів школи М-спорт також залишилися в місті) почали возити на роботу лікарів, доставляти медикаменти, розвозити їжу та багато іншого… Міський транспорт не ходив і дістатися роботи було практично неможливо. На дорогах міста було мало автомобілів — це були або військові, або швидкі, або пожежні. Світлофори не працювали, на мостах, проспектах були встановлені ретардери з бетонних блоків. Всі автомобілі пересувалися на великій швидкості і всюди на перехрестях стояли розбиті автомобілі. Одні постраждали від бомбардувань, інші від зіткнень. З кожним днем автомобілів у місті стає більше. Та на дорогах так само неспокійно, як і на початку. Місто постійно бомбардують вже протягом півроку.
Чимало людей намагається їхати швидко. Коли це військові автомобілі, то ми розуміємо — вони виконують спеціальні оперативні завдання і їх можна зрозуміти і не заважати їм. Коли так мчать цивільні автомобілі — це погано і небезпечно. Але ми маємо бути готовими до такого екстриму на дорогах у прифронтовому місті.
Багато учасників дорожнього руху ігнорують правила, хтось на адреналіні, хтось на нервах — це погано, але до цього треба бути готовим.