Renault Express на український ринок вийшов майже водночас із європейським. Варто відзначити, що фургони Renault досить популярні на нашому ринку, адже практично кожен третій проданий легковий фургон у сегменті несе на собі емблему Renault. Та й без статистичних даних помітно, що легкові фургончики марки (як вантажні, так і пасажирські) часто зустрічаються на наших дорогах.
Renault Express – герой нашого тесту. Цікаво відзначити, що ім’я Express не нове, адже саме так називався схожий фургон, що випускався набагато раніше, з середини 80-х. На деяких ринках він продавався під ім’ям Rapid, і такі машини іноді все ще можна зустріти на наших дорогах.
Що зовні?
Машина одразу привертає увагу передньою частиною. Дизайнери з інженерами не просто перемалювали решітку радіатора та оптику, а й змінили капот, який став ширшим та отримав інші виштамповки, передні крила і, звичайно ж, бампер. Весь цей ансамбль надав фургону вигляду не тільки свіжішого, а й водночас благородного. А глянувши на автомобіль тільки спереду можна взагалі подумати, що перед нами інша модель!
Але якщо подивимося в профіль або з корми, то по лінії скла та характерним скошеним ліхтарям упізнаємо Dokker. Хіба що ручки задніх зсувних дверей стали горизонтальними, і по цьому елементу Експрес можна впізнати відразу. До речі, така схема для фургонів вже давно не дивина і є нормою. Але щоразу на тісних парковках (а в місті в основному тільки такі) я тішився зручністю такого рішення! Легкий рух і весь дверний отвір шириною понад 700 мм у моєму розпорядженні!
Тестовий Renault Express був у топовій комплектації Intense, тому хизувався хромованими вставками в бампері, литими дисками і бамперами в колір кузова. Усього ж для фургона пропонується дві комплектації: Zen та Intense для пасажирської версії та Zen – для вантажної. Для усіх версій – дизельний двигун 1.5 (95 к.с.) з шестиступінчастою механічною коробкою передач.
Що цікавого в салоні?
Залишився в минулому округлий “біодизайн”, йому на зміну прийшли прямі, суворі лінії. Колишній дизайн справді застарів і вимагав заміни. Нова передня панель виконана за класичними канонами з акцентом на практичність.
Зверху знайшлося місце для великої ніші, а над панеллю приладів – бокс, що закривається, з двома USB-входами. А внизу, під блоком клімат-контролю, дві полички та пара підстаканників. Усього ж у салоні налічується 17 відділень для речей (включаючи й полицю під стелею над водієм та переднім пасажиром) сумарним об’ємом 54 літри.
На дотик всі пластики тверді, але візуально виглядають дуже пристойно. Особливо сподобалася декоративна вставка в центрі торпедо. Є тут і елементи, знайомі нам за іншими моделями Renault. Наприклад, горизонтальна смужка клавіш, піктограми яких легко читаються навіть при біглому погляді. “Шайби” регулювань температури обдування (тут простий кондиціонер, не клімат-контроль) справді не такі, як у тому ж Duster, але вже точно краще і красивіше за колишні.
Досить скромно виглядає і аудіосистема, хай у нас і максимальна комплектація. Це звичайна система на 4 динаміки з MP3, Bluetooth та невеликим монохромним екраном. Показники температури поза бортом виводяться на нього ж, що незручно, бо всі цифри та літери тут дрібні.
Тут варто відзначити, що деякі опції пропонуються за доплату і замість такої ось магнітоли можна замовити мультимедійну систему Easy Link з кольоровим 8-дюймовим екраном (плюс 300-400$ залежно від версії системи), навігацією та функцією реплікації смартфона. З одного боку, ви не переплачуєте за те, що вам не потрібно, з іншого навіть такий звичний підігрів сидінь тут теж йде за доплату, хай і невелику (близько 100$).
На місці водія зручно: крісла широкі й м’які, з комбінованим оздобленням (тканинні зі шкірою на валиках бічної підтримки), приємне в хваті кермо. Відрегулював я їх швидко, щоб сидіти зручно, і прилади читалися добре – тут жодних питань. Додам, що нові також дверні карти, тому оновлення передньої частини салону сприймається комплексно.
Що стосується другого ряду, то він поділений на три рівних і можна сказати окремих місця (формування тут неглибоке). Як я вже згадував, дверний отвір широкий і до того ж високий, тому посадка сюди максимально комфортна (особливо після легковиків). А ось простору на задніх місцях не так багато. Так, ногами в передні крісла я не вперся, але й запасу майже не лишилося. Частково це компенсується висотою салону – фургон все ж таки! Зазначу, що оздоблення дверей тут простіше, ніж у передній частині салону, є неприкритий метал, але ж ідеться про бюджетну модель.
Доступ до багажника, як і раніше, відкривають різноширокі двостулкові двері. Ліва ширша, і це зручно при навантаженні, коли машина стоїть паралельно тротуару. Якщо кута відкриття 90 градусів мало, одним рухом знімається фіксатор, і тоді дверцята можна відчинити максимально широко.
Всередині тут пристойні 800 літрів об’єму, багажник справді величезний! Зрозуміло, можна потіснити і крісла другого ряду: або склавши їх спинки, або повністю відкинувши вперед, притулившись до передніх. З регулюванням останніх доведеться погратися, але для того, щоб “все помістилося”, це можна влаштувати.
Підвіска залишила враження буквально всеїдної, наскільки намагалася м’яко і без стукотів проходити і дрібні, і великі нерівності та ями. В принципі, все логічно, ходова енергоємна і всеїдна, але швидке проходження віражів їй явно не до вподоби. Тим більше, що автомобіль більше орієнтований на з’їзд з асфальту. Тут є система Extended Grip, покликана допомагати на путівці, а одразу із заводу стоять всесезонні шини M+S. Адже такий автомобіль покликаний бути помічником і в бізнесі, і в сімейних поїздках, і в далеких подорожах. Фактично, все для цього він поєднує в собі одному.