Зараз нікого не здивує словосполучення “кросовер Porsche”, а на початку 80-х це звучало воістину фантастично. Мабуть для всіх, крім інженерів Porsche, які готували автомобіль до участі в ралі-рейді “Париж-Дакар”. Марафон, придуманий мотогонщиком Тьєррі Сабіном, в ті роки набирав популярності і до нього все більше придивлялися заводські команди. Та й повний привод на легкових машинах на той час тільки тільки починав з’являтися (згадаємо Audi Quattro) і також був привабливою і перспективною технологією. Залишалося головне питання — на чому їхати? В ролі бойової машини був обраний Porsche 911!
Гоночна історія
На той момент у Порше вже був невеликий досвід участі в ралі на Porsche 924 GTS, а ще раніше, в 1978 році, на Porsche 911 SC Safari в ралі сафарі в Кенії. Але до Дакару була потрібна ще серйозніша підготовка, адже маршрут був у кілька разів довший, небезпечніший і ряснів різноманітними типами покриття.
На перегони в 1984 році Porsche виставила три екіпажі, в один з яких входив легендарний пілот Жакі Ікс, який зумів залучити спонсорів, заручившись серйозною підтримкою німецького автовиробника. Творці Porsche 953 (саме такий індекс отримав цей спортивний прототип) модернізували двигун, зокрема трохи дефорсувавши його, поставили кілька ємних паливних баків, поміняли ходову, попутно збільшивши кліренс до 27 см, а найголовніше — оснастили 911 повним приводом!
Постійний повний привод з пріоритетом на задню вісь (в пропорції 30/70) мав до того ж блокування міжосьового диференціала. З цими та іншими доробками, що перетворили звичайний 911 в грізний спортивний болід, команда не тільки дісталася до фінішу в Дакарі, а й один з Porsche 953 (екіпаж Рене Метж/Домінік Лемойн) виграв перегони! На першому в історії компанії повноприводному Порше.
Звичайно, від серійного купе там було мало, автомобіль був виготовлений можна сказати вручну і був заточений головним чином на доїзд і перемогу, але тим не менш! До того ж технології та напрацювання не пішли в архів і знайшли застосування в Porsche 959, підготовлені версії якого в 1986-му також змогли перемогти в ралі Дакар, взявши два перших місця. Ну а в 1989 році світ побачив серійний повнопривідний Porsche 911.
Ретро-репліка
Легендарне спортивне минуле марки не може не захоплювати і не викликати бажання доторкнутися до нього. Але знамениті екземпляри, будь-то спортивна техніка, концепт-кари або ексклюзивні моделі перебувають або у приватних колекціях, або в кращому разі в музеях. Безумовно, ні посидіти, ні тим паче поїздити на них не вийде. Але у цьому випадку немає нічого неможливого, і такий автомобіль можна відтворити!
З Олегом ми познайомилися на ретрофестивалі OldCarLand-2021, де мою увагу буквально відразу привернув “дев’ять один один” в тій самій лівреї Rothmans. Виявилося, що це лише один з автомобілів, побудованих невеликою командою фахівців-ентузіастів в Гамбурзі. Олег поїхав до Німеччини ще в 90-х на заробітки.
Час тоді був непростий, але і за кордоном влаштуватися на роботу було непросто. Допоміг випадок, з волі якого пощастило влаштуватися в майстерню з ремонту автомобілів Porsche. “Ми з братом тоді якраз шукали роботу на сервісі, і це було останнє місце, куди вже вирішили просто зайти, що називається, “на удачу” – згадує Олег. І вона їм посміхнулася! Пропрацювавши в цій майстерні досить довгий час, Олег поступово захопився реставрацією класичних Порше, а потім і будівництвом реплікарів.
Яким буде такий автомобіль — залежить від побажань замовника. Хтось захоплюється автоспортом і виступає на таких автомобілях в аматорських ралі-марафонах, а хтось просто хоче мати можливість їздити на такій незвичайній машині у вихідні. Відповідно, залежно від цього вибирається рівень доопрацювань і переробок. В даному Porsche 911 клієнт хотів залишити оригінальний салон і двигун, але серйозно змінити ходову частину плюс зробити забарвлення в дакарівському стилі. Зрештою, автомобіль повинен був бути придатний для використання на дорогах загального користування, але з можливістю вибиратися на бездоріжжя. Що і було блискуче реалізовано!
Монструозного виду шини з високим профілем і зубастим малюнком помітно підняли Porsche над дорогою, але потребували доопрацювання і розширення колісних арок. А знаєте, що найбільш незвичайне, коли сідаєш за кермо цього 911? Потрапляєш в спортивне купе, але пригинатися не доводиться, та й сидиш в результаті високо. Двері з тонкою рамкою закривається легко і з особливим “ретрозвуком”.
Взагалі інтер’єр цього Porsche 911 початку 80-х, немов машина часу, переносить на сорок років назад: коричневі відтінки оббивки (салон перешитий відповідно до оригіналу), п’ять аналогових циферблатів приладів, на чолі яких тахометр, і мінімум “зайвих” допоміжних органів керування. Місця всередині не дуже багато, лобове скло близько, передні крісла стоять впритул один до одного, але водночас тут примудрилися прилаштувати регулятор інтенсивності обдування салону. У той час як інші регулювання розміщені в більш звичному місці. Хоча цих самих регулювань тут мінімум, а кількість циферблатів чи не більше, ніж кнопок на передній панелі.
Влаштуватися за кермом більш-менш зручно, оскільки винос біля керма мінімальний, а крісло регулюється лише за довжиною та кутом нахилу спинки. Доводиться підлаштовуватися. Але головний “підступ” приховувався в педальному вузлі, оскільки самі педалі влаштовані не зовсім звичайним способом — вони немов “ростуть” з підлоги! Тобто натискати їх потрібно не вперед, як ми це звикли робити, а трохи вниз. Ну що ж, час випробувати Porsche 911 Carrera на ходу!
На легендарному купе столичними дорогами
Звичайно, найголовніший челендж для мене був акуратно працювати зчепленням і коробкою передач. Так, їздити на “механіці” я не розучився, але згадана специфіка педалей плюс довгий важіль вселяли побоювання. І якщо нові машини з МКПП (такі ще зустрічаються!) будуть всіляко допомагати вам не стихнути на старті, то тут нічого цього взагалі немає. Тут нема жодних допоміжних систем, навіть ABS!
Але побоювання були марними — рушив я легко, і Porsche бадьоро побіг київськими вулицями. І на ходу Porsche 911 Carrera прекрасний! Слухняний, верткий, “живий”! Найголовніше не “провалюватися” в обертах, бажано не нижче 2 тисяч. Звичайно 6-циліндровий опозитний двигун вивезе і з самих низів, але буде всіляко показувати, що йому це зовсім не подобається. А якщо тримати стрілку тахометра в тонусі, то 911 починає їхати так бадьоро, що можна і в рамках ПДР не втриматися!
Свій внесок робить і звуковий супровід. І річ тут не тільки в “зубастих” шинах, а й в особливому рокоті опозитного мотора і в хорошій чутності загалом. Звичайно, деяка шумоізоляція тут є, але навіть на міських швидкостях ти чітко чуєш автомобіль — роботу його агрегатів, панель, що десь скрипнула, шум вітру. І це настільки цікаве відчуття! Воно допомагає ще краще відчувати цей автомобіль. Мабуть, це незмінна складова ретротехніки і тих емоцій, які вона здатна подарувати.
Але Porsche 911 1984 року – до речі, саме з цього року в серію пішов новий двигун 3.2 потужністю 230 к.с. і повернулося позначення Carrera – дивно легкий в керуванні і слухняний автомобіль. Хіба що, захопившись драйвом, в поворотах варто не забувати про інакше розважування, бо можна зайти у віраж за дуже широкою дугою.
Пристосуватися довелося і до специфічної оглядовості. З одного боку висока посадка і тонкі стійки мінімізують сліпі зони, а з іншого в дзеркала заднього виду мало що видно, так що доводиться весь час озиратися по сторонах.
Але все це просто дрібниці порівняно з тим, що це спорткупе вміє на бездоріжжі (незвичайна фраза, але в цьому випадку абсолютно правдива)! Задній привод, як мінімум 25 см кліренсу і серйозно модернізована підвіска дають можливість “перти” не особливо звертаючи увагу на зміни рельєфу! Ями, пагорби, бруствери, валуни все це Porsche 911 проходить граючи. Фірмовий трюк — заїзд колесами одного боку на бордюр не знижуючи швидкості. І ви думаєте в салоні сильно труснуло? Анітрохи! А як хвацько він іде в занос!
Звичайно, екстремальне бездоріжжя ми автомобілю не пропонували, але ж і його місія в іншому. Будучи незвичайним сплавом спортивного купе і позашляховика, такий Porsche здатний подарувати найкрутіші емоції від водіння! Колись саме такий сплав допоміг Porsche виграти Дакар, тепер це чудовий ретропроект.
По суті, ще трохи доопрацювань, і на такій машині вже можна брати участь в аматорських (і не дуже) ретро-ралі. Ось це хобі, правда?
Єдиний нюанс — далеко не дешевий. Адже треба не тільки знайти донорський автомобіль, а й провести низку специфічних доопрацювань, причому так, щоб потім можна було використовувати автомобіль і на звичайних дорогах.
Детальніше про це і про Porsche 911 дивіться в нашому відеоогляді: