Сімдесят п’ять років тому у Великій Британії, на заводі фірми Rover розпочався випуск одного з найвідоміших сьогодні у світі позашляховиків марки Land Rover. І на випадково один із англійських шанувальників цих машин нещодавно продемонстрував первістка марки в полі, разом із плугом. Причому це був не курйоз, вигаданий для розваги публіки, а точне відтворення історичної реальності. Адже Land Rover спочатку було розроблено як багатоцільову машину для різних сільськогосподарських робіт, у тому числі й для оранки.
Автомобілі першого покоління – Series I мали чотиримісний кузов відкритого типу із тентом. Машина отримала характерну, легко пізнавану зовнішність. У неї були виступаючі вперед пантоподібні крила, а між ними в глибині розташовувалася решітка радіатора з фарами з боків. Це захищало їх від пошкодження. Цікаво, що запасне колесо кріпилося прямо на капоті, горизонтально.
Зрозуміло, що однією з якостей такої машини мала бути антикорозійна стійкість. І творці Land Rover розмітили на міцній лонжеронній рамі кузов із алюмінію. Справа в тому, що після закінчення Другого світової випуску військових літаків різко скоротився і «крилатий метал», на відміну від сталі, перестав бути дефіцитом.
Бензиновий 4-циліндровий двигун Rover 60 за робочого об’єму 1,6 л розвивав 50 к. с. Чотириступенева механічна КП працювала в парі з двоступеневою роздавальною коробкою. Ведучими були обидва мости. Їхня підвіска була класичною, тобто на поздовжніх листових ресорах. Максимальна швидкість становила 72 км/год. Пізніше з’явився дволітровий бензиновий мотор, а також дизель такого ж робочого об’єму і тієї ж потужності – 52 к. с.
1957 року на зміну Series I прийшла модель Series II. Вона відрізнялася колісною базою, збільшеною з 80 до 88 дюймів, а також дещо зміненим кузовом.