X

Де в Україні працював найнезвичайніший автомобіль ризького виробництва

Наприкінці 60-х років у Києві можна було зустріти рідкісний в Україні безкапотний автобус РАФ-251С. Такі службові машини на 27 сидячих місць (стоячих не було) в обмеженій кількості виробляв у 1957 – 1959 роках Ризький автобусний завод.

Проте набагато рідкісніша машина, яка, до речі, була досить схожа на цей автобус за дизайном кабіни, працювала тоді не на вулицях української столиці, а в аеропорту «Бориспіль» (див. відео). Ризький Опитний завод №85 випускав такі вироби з 1965 поштучно.

РАФ-251С на вулицях Києва, 60-ті роки. Фото Леоніда Гоголєва

Це була машина АЛ-2 “Аерофлот”. Вона призначалася для швидкісного завантаження на літак продуктів харчування для пасажирів та їхнього багажу, а також поштових та інших вантажів. Бурхливий розвиток цивільної авіації та нова якість обслуговування на борту викликали потребу саме в таких спецмашинах. І АЛ-2 була однією із перших у країні.

Ризьке підприємство розробило йому оригінальний фургон, розрахований на півтори тонни. Для завантаження вмісту в літак цей кузов можна було піднімати на висоту до 4,2 м (за рівнем підлоги). Для цього служив механізм типу «ножиці», що приводився в дію двома гідроциліндрами. А керування підйомом-опусканням вантажу здійснювалося за допомогою простенького виносного пульта лише двома кнопками: «вгору» та «вниз». На підйом кузова з повним навантаженням витрачалося лише 40 секунд, а на опускання – удвічі менше.

Цікаво, що для зручності завантаження-розвантаження літака передня частина цього кузова мала відкидну на шарнірах площадку, причому з поручнями. У кормі були влаштовані двостулкові двері з горизонтальним роз’ємом для завантаження його з землі.

У бічних скосах фургона зробили вікна – для зручності роботи у денний час. Два великі вікна з тонованим склом були й у верхній частині кабіни. Вони служили для спостереження за підйомом кузова.

Автомобіль мав подовжене спереду та позаду шасі вантажівки ГАЗ-51А, двигун розвивав 70 к. с. Але при цьому максимальна швидкість АЛ-2 складала лише 20 км/год. Для роботи на летовищах це, як вважали, було достатньо. Машина вироблялася до початку 70-х років і на зміну їй прийшла спрощена модель – АЛ-3 на шасі вантажівки КАЗ-608 «Колхіда».