До середини 50-х років у великих містах нашої країни тролейбуси вже не справлялися зі збільшеним потоком пасажирів. Щоб підвищити місткість машин, невдовзі почали застосовувати конструкції з напівпричепами – так званими «гармошками». Але ті були ефективні лише в години пік, а решту часу їздили напівпорожніми, і це суттєво збільшувало витрати транспортних підприємств.
Талановитий київський інженер та винахідник – Володимир Векліч, тоді директор Тролейбусного депо №2, запропонував оригінальне, новаторське рішення: він вважав, що потрібно використовувати дволанкові поїзди.
І що важливо: при цьому кожна ланка має бути повноцінним тролейбусом зі своїм двигуном та органами управління. У години пік ланки слід було зчеплювати разом, а решту часу їх можна було від’єднати і відправити на відстій.
У вересні 1966 року після успішних попередніх випробувань, які проводилися влітку, перший тролейбусний поїзд (№205/84) надійшов у пробну експлуатацію на маршрут №6. А з жовтня наступного року і до липня 1968 року було сформовано 48 поїздів.
Базою для них стали тролейбуси-одиночки типу МТБ-82М. Надалі для виготовлення поїздів використовувалися чеські тролейбуси Skoda 9Tr. Перший такий поїзд (№969/972) вийшов на пробну експлуатацію з пасажирами 1 березня 1968 року на маршрут №11.
Слід сказати, що творчі пошуки найкращої схеми для багатомісного тролейбуса цим не обмежувалися. Надалі у Києві було виготовлено зчіпку з двох вагонів, зістикованих… задніми частинами. Випробовували також поїзд, складений не з двох, а з трьох вагонів. Але ці машини не виправдали себе.
А ось звичайному дволанковому поїзду, з вагонами, що відокремлюються, судилося довге життя. Виробництво на Київському заводі електротранспорту цих машин, що виправдали себе в експлуатації, набирало обертів. 1970 року в Києві вже працювало 68 тролейбусних поїздів, 1975 – 161. А максимальна кількість їх на столичних лініях була досягнута 1983 року – 297 од.
Але це ще не все. Подібні машини, виготовлені в Києві, поставлялися і в інші міста, причому у великій кількості. Загалом, протягом 1967 – 1989 гг. було випущено 612 тролейбусних поїздів. Останні з них перебували в експлуатації аж до березня 1994 року.
Під час підготовки матеріалу використано фундаментальну книгу Костя Козлова та Стефана Машкевича «Київський троллейбус», видану у 2009 році.