Як у автомобілів Ford мотори стали зовсім іншими

31 марта 1932 года компания Ford объявила о выводе на рынок беспрецедентных для нее автомобилей – с V-образными 8-цилиндровыми двигателями

Ford Motor Company, незважаючи на світову економічну кризу, зробила в 1932 році принципово важливий крок у розвитку конструкції своїх автомобілів. Вона представила в березні модель з новаторським і недорогим двигуном V8.

Новий “фордівський” двигун являв собою агрегат з кутом розвалу циліндрів у 90 град. Між їхніми рядами, у центрі, проходив розподільний вал, який приводив в дію бічні клапани. З робочим об’ємом 3,6 л мотор розвивав 65 к.с.

Випуск першого автомобіля з таким двигуном стартував 2 квітня 1932 року. Це була недорога модель Ford V8-18. Залежно від виконання вона коштувала 460 – 650 доларів. Це було лише на півсотні дорожче, ніж 4-циліндрова модель Ford B з мотором в 50 к.с.

Не дивно, що новинка швидко завоювала популярність. Уже в перший рік було продано 212 тисяч таких машин. А попит на 4-циліндрову модель різко впав, і вже в 1934 році її взагалі зняли з виробництва.

Надалі V-подібні мотори Ford постійно вдосконалювалися. Їхній робочий об’єм довели до 3,9 л, а потужність — до 85-90 к.с.

У 1933 році двигун V8 (3,6 л; 65 к.с.) з’явився і на комерційних автомобілях. Спершу це була модель BBV вантажопідйомністю 2,5 – 3,0 т. А вже наступного року подібні агрегати (до 95 к.с.) встановлювалися на всій гамі – починаючи від пікапів на 350 кг і до “тритонок” включно.

На відміну від легкових машин і пікапів, вантажівки комплектувалися моторами не з алюмінієвими, а з чавунними головками блоків. І що важливо, вони мали менший ступінь стиснення, що дозволяло використовувати дешевший бензин.

Варто зазначити, що автомобілі з моторами Ford V8 виробляли не тільки у США. Починаючи з 1932 року їх випускали і на “фордівському” заводі в Німеччині, а також у Франції (під назвою Matford), Англії, Канаді та в Голландії. Двигуни цього покоління виявилися довгожителями і випускалися в США до 1953 року, а в Канаді – до 1954-го.