У середині 30-х років. у Німеччині розгорнулося широке будівництво автомагістралей із бетонним покриттям, так званих автобанів. І на це відреагували виробники міжміських автобусів. Провідні фірми почали розробку дуже довгих і низьких машин з потужними двигунами і обтічними кузовами, схожими на фюзеляж літаків.
Фірма Bussing-NAG у 1934 – 1935 роках розробила прототип GDO – тривісну машину завдовжки 13,6 м. Аеродинамічним кузовом займалася фірма Ludwig з Ессена. Автобус був розрахований на 40 – 50 пасажирів.
Bussing-Nag GDO
Двигунів було два, по 140 к. с. кожен. Цікаво, що один із них розташовувався спереду, поряд із водієм. І приводив у дію за допомогою довжелезної карданної передачі другу вісь. А інший мотор, розташований у задньому звисі, передавав крутний момент на третю вісь. Розрахункова швидкість машини становила 120 км/год.
Henschel B58 BX2
На Берлінському міжнародному автосалоні 1935 року фірма Henschel представила прототип тривісного шасі B58 BX2. Довжина його становила 13,4 м. Дизель Henschel BX, створений у рамках проекту RAB, був «боксером», тобто агрегатом з протилежними, горизонтальними циліндрами. Він розташовувався у передньому звисі. Робочий об’єм цього 12-циліндрового двигуна був чималий – 31 л. І він видавав на гора 300 к. с. Ведучими були обидві задні осі.
MAN
Фірма MAN до 1936 створила чотиривісний міжміський автобус. Він мав 12-циліндровий горизонтальний дизель проекту RAB – модель MAN W 12 V 13/19. За робочого об’єму 30,3 л агрегат розвивав 275 к. с. Над аеродинамічним кузовом працював відомий дизайнер Пауль Ярай. Але він встиг зробити лише креслення та дерев’яний макет. Роботу над цим автобусом так і не було закінчено.
Mercedes-Benz, Schnellbus
Міжміський швидкохідний автобус Mercedes-Benz, так званий Schnellbus (на заголовному фото), розроблявся 1935 року. Це була тривісна машина з мотором у задньому звисі. Двигун Daimler Benz OM85 (проект RAB) розвивав 300 чи навіть 350 к. с. Передбачалася установка і ще потужнішого агрегату, що не мав до проекту відношення. Це був 12-циліндровий двигун OM86 робочим об’ємом цілих 50,3 л в 450 к. с. Однак Mercedes-Benz Schnellbus так і не вийшов із стадії розробки.
Vomag Kontinant Express
На Берлінському міжнародному автосалоні 1936 року тодішній великий виробник автобусів – забута нині фірма Vomag – представила чотиривісний автобус Kontinant Express. Машина завдовжки 16,5 м була розрахована на 50 пасажирів. Обтічний кузов розробляла фірма Karosserie Luchterhand & Freitag. У задньому звисі був встановлений дизель Fomag 12 R 4090, виготовлений у рамках того ж проекту RAB. Тобто це був 12-циліндровий горизонтальний боксер. При робочому обсязі 35 літрів він розвивав 350 к. с. Цей агрегат мав забезпечити автобусу максимальну швидкість 120 км/год, а крейсерську – 100 км/год.
Всі названі розробки так і не дійшли до серійного випуску, адже машини обіцяли бути дорогими у виробництві, що споживають багато палива і не мають достатньої маневреності. Однак під їх впливом у Німеччині розгорнули випуск значно скромніших за розмірами та потужністю, але досконалих по аеродинаміці автобусів із суцільнометалевими кузовами.