Дитячий транспорт

Дитячі автокрісла: як починалася історія найважливішого елемента безпеки

Шейри:

Знати історію- завжди добре. Знання історії, яка виходить за рамки шкільної програми, це не просто допитливість. Знаменна історична дата, численні події з минулого, особистості які сидять на престолі історії, все це окремо або в сукупності, наставляє майбутні покоління. Загальна історія людства має основну характеристику – це розвиток. В контексті цього, завжди цікаво дивитися на знайомий усім предмет, яким же чином він виглядав, скажімо, 100 років тому. Сьогодні цим предметом буде – автокрісло. Хтось думає, що цей предмет дитячої безпеки з’явився десь років 5 тому, ну максимум 10 років тому. Насправді, історія «спеціальної утримуючої системи для дітей», бере свій початок в середині 20-го століття. А примітивні прототипи, з’явилися ще раніше. Проте, все по черзі.

1935 рік. У журналі Modern Mechanix (США) була опублікована невелика інформаційна замітка. Ця стаття розповідала про винахід, який допомагав фіксувати дитину в домашніх умовах. Певний аналог сучасного «стільчика для годування». Крім домашньої експлуатації цього пристосування, передбачалося його використання в автомобілі. Винахідників цього пристрою цікавило одне питання, як зафіксувати дитину в одному положенні, щоб він не заважав дорослим, як в будинку так і в салоні автомобіля. Для зацікавленості дитини на крісло, яке кріпилося на металевий прут, монтували іграшкову голову коня.

1936 рік. На фото ви можете побачити цікавий винахід, яке в ті роки американці називали «комфортним дитячим автокріслом». Багато хто сьогодні на нього дивиться, бачить в ньому звичайний стільчик або дитячі санчата. Як би нам не здавалося це абсурдним, але сам факт, що дитина вже тримається за ручки цього засобу для сидіння, забезпечує дитині певну безпеку. З споживчих властивостей цього сидіння відзначалися зручні підлокітники, а також підніжки, завдяки яким не псується оббивка сидінь. Справедливості заради, варто зауважити, що в ті роки не було такого автомобільного потоку і таких швидкостей.

1939 рік. Люблячий і дбайливий батько Лестер Брессон, зі штату Коннектикут (США), змайстрував для свого маленького сина пристосування, яке більше нагадує утримуючу систему, в порівнянні з попередніми експериментальними моделями. Це сидіння обладнане ременем, який фіксував дитину. Крісло було зроблено з підручних засобів. Воно було зафіксоване на штирі, вбудованому в підлогу автомобіля між двома передніми сидіннями. Безумовно, ще мало доводиться говорити про безпеку дитини в цьому прототипі.

1940-і роки. Дивно, але факт залишається фактом. Уважний читач, напевно, вже помітив загальну для усіх засобів характеристику. Інженерна думка винахідників «розміщувала» дитину на переднє пасажирське сидіння. І ніхто ще не розумів, що розташування дитини на задньому дивані автомобіля є більш безпечним. Але в ті роки все було направлено на те, щоб надійно зафіксувати дитину, таким чином, виключаючи перешкоду водієві з боку дітей. Реклама тих років наголошувала: «Автомобільне сидіння, це коли дитина залишається на місці та подорожує в безпеці! Досить міцно прошита тканина та надійна сталева рама. Складається для зберігання».

1957 рік. Цей рік став знаковим для всієї автомобільної індустрії. Якщо бути точніше, то знаковим для безпеки пасажира в автомобілі. Швеція стала першою в світі країною, яка узаконила використання ременів безпеки. Підставою для цього стало оснащення нових автомобілей Volvo 144 кріпленням для двохточкового ременя безпеки. Дане кріплення розташовувалося на передніх сидіннях, і призначалося виключно для дорослих пасажирів. Але в деяких сім’ях, був особливий підхід до фіксації дитини такими ременями.

1958 рік. З’являється перший офіційний документ, який має відношення до питань дитячої безпеки. Під егідою ООН було підписано «Женевську угоду». Воно містило в собі «Угоду про безпеку дітей в автотранспорті». Поки все ще не існувало жорстких стандартів дитячої безпеки, все прописувалося дуже поверхнево. Але при цьому був створений позитивний імпульс для дитячої безпеки в цілому.

1959 рік. Фахівець компанії Volvo Нільс Болін, який мав відношення до авіапромисловості, винаходить триточковий ремінь безпеки. Дуже стрімко цей тип кріплення стає загальновизнаним світовим стандартом, як в Європі, так і за океаном. Можна з упевненістю сказати, що саме законодавче впровадження ременів безпеки, послужило основою для підвищення вимог до дитячих утримуючих пристроїв. На фото перший тестовий прототип дитячого автокрісла Volvo, розробка якого почалася незабаром після винаходу ременя.

1962 рік. Цей період був ознаменований отриманням перших патентів на винахід дитячих автокрісел. Незалежно один від одного інженери з США та Англії, розробляють своєрідні засоби дитячої безпеки. Спеціаліст з США вперше пристібнув дитину всередині сидіння. Модель від англійця відрізнялася тим, що крісло фіксувалося триточковим ременем в положенні «обличчям проти ходу руху». Автовиробники і інженери незабаром брали з них приклад, доповнюючи розробки новими ідеями.

1967 рік. Паралельно стрімкому збільшенню кількості автомобілів на дорогах, збільшується кількість аварійних ситуацій. У зв’язку з цим зростає попит на нові засоби безпеки. В цьому році, автомобільна компанія Volvo, яка відрізнялася інноваційним підходом до питань безпеки, у співпраці з професором гетеборзького університету Бертилем Альдманом, представила промисловий зразок першого дитячого автокрісла, випущеного безпосередньо автовиробником і призначеного для установки «обличчям проти ходу руху».

1971 рік. Трохи більше десятиліття тому, в Німеччин,і заснована компанія Römer Wingard Autogurte GmbH. На сьогоднішній день, після об’єднання з британською компанією Britax, цей концерн називається Britax Römer. І займає по праву лідируючу позицію серед виробників автокрісел для дітей. Певний період часу компанія займалася виробництвом ременів безпеки. В силу певних обставин, компанія повністю перемикається на виробництво дитячих автокрісел. В 1971 році у серійне виробництво, надходить перша модель Römer Peggy.

1977 рік. На тлі зростаючої кількості виробників автокрісел для перевезення дітей в автомобілі, з’являється об’єктивна потреба визначати якість продукції, що випускається для загального користування. З’являються організації, зі своїми науковими методиками, які проводять тестування автокрісел, в тому числі ударні. Так в 1977 році виглядав один з перших манекенів трирічної дитини, який використовується для краш-тестів. У середині нього встановлені датчики, які під час удару визначали навантаження в області голови, шиї, грудної клітки дитини.

1982 рік. Ще одна знакова подія, для розвинутої галузі виробництва «пристроїв для дитячої безпеки», відбулася у цьому році. 17 листопада 1982 року затверджено Європейський протокол ECE R 44, в якому прописувалися норми, що визначають вимоги щодо виробництва і тестування автокрісел для дітей. Також встановлювалася повна заборона, в більшості європейських країн, на перевезення дітей без спеціальних утримуючих пристроїв, зростом менше 150 см. З року в рік, по мірі розвитку науково-технологічного прогресу, цей протокол доповнювався і розширювався. За весь період існування нормативного документа було прийнято чотири редакції.

1993 рік. З 1 січня цього року, автокрісла які продаються в Європі, повинні відповідати стандартам, встановленим в протоколі ECE R 44/1. Для візуального розуміння, на кожне автокрісло сертифікованому за цим стандартом, приклеювався інформаційний стікер оранжевого кольору. Сертифікацією автокрісел почали займатися незалежні інститути: TUV, Dekra та ін. Варто відзначити, що ці організації несли солідарну відповідальність з виробниками. У разі нанесення дитині тілесних ушкоджень і травм, які настали в результаті використання автокрісла з виробничим браком.

1997 рік. Компанія Römer, на базі свого випробувального центру, спільно з автоконцерном Volkswagen, розробляють спеціальне кріплення для автокрісел – IsoFix. Кріплення, яке робить положення автокрісла в автомобілі більш стійким. І найголовніше, мінімізує ступінь помилки при його установці. Саме проблема з правильною установкою автокрісла, підштовхнула фахівців цих компаній розробити такий тип кріплення. Актуальність цієї проблеми проявляється і в наші дні. У цьому ж році було випущено перше автокрісло з таким кріпленням – Römer Prince Isofix.

1998 рік. Всесвітньо відома німецька компанія RECARO, вводить нове концептуальне рішення у виробництво дитячих автокрісел. Інновація постає перед споживачем в новому автокріслі RECARO Start. Перше автокрісло, яке «зростає» разом з вашою дитиною. Особливістю цієї моделі був алюмінієвий каркас – технологія з автоспорту, традиційної для бренду. Воно вперше у світі отримало сертифікат ортопедів німецької медичної організації AGR.

2011 рік. З початком нового століття відбувається поступовий розвиток в питаннях, пов’язаних з дитячою безпекою. Вносяться доповнення і зміни до чинного протоколу ECE R 44. Розробляються нові технології, за допомогою яких ступінь захисту дитини в автомобілі ставала все вище. Однією з цієї технологій- був ремінь Top Tether. Це додатковий утримуючий ремінь, який кріпиться до верхньої частини дитячого сидіння і фіксується в спеціальних точках за спинкою заднього сидіння автомобіля, біля основи багажника або на задній (багажній) полиці. Цей ремінь застосовувався для фіксації вже не один рік. У 2011 році наявність точок кріплення для нього стало обов’язковою умовою в ЄС.

2012 рік. Фахівці, які вивчали статистику, пов’язану з ДТП, в один голос говорили про необхідність введення додаткових елементів бічного захисту для автокрісел. Це пов’язано з тим, що кожна четверта аварія відбувається через бокове зіткнення. Більш того, бічний удар – причина 20% нещасних випадків з дітьми через недостатній захист крісла!. У результаті виробники стали посилювати в автокріслах засоби бічного захисту. Цього року з’являтися шедевральне автокрісло від компанії Britax Römer з назвою Trifix. У це крісло інтегрована технологія бокового захисту SI-PAD. А також передова технологія V-Tether, натомість класичного якірного Top Tether.

2013 рік. Нова відправна точка для всього прогресивного людства, яким не байдужа безпека дітей в автомобілі. Це епохальна подія – поява нового стандарту безпеки R129 або iSize. В 2013 році перші нормативи цього протоколу вступають в силу. Основними змінами, по відношенню до протоколу ECE R 44, є обов’язкове транспортування дітей до 15 місяців в положенні «обличчям проти руху». Значно підвищуються вимоги до захисту від бокового удару. Бічні краш-тести обов’язкові ще при сертифікації моделі. Групова класифікація автокрісел базується на зрості дитини. Для зручності користувачів і виробників перехід на новий стандарт буде поступовим і не скасовує чинний. Впродовж кількох років одночасно діють обидва ці стандарти.