Засилие на украинских дорогах нерастаможенных автомобилей с иностранными номерами создало очередную проблему: водители этих машинах ездят опаснее, чем ранее себе позволяли донецкие с луганскими.
Незважаючи на цінову привабливість купівлі нерозмитненого автомобіля, для законослухняного громадянина ця угода здається надто ризикованою. Навіть якщо афера з ввезенням і підробленням документів на так званого працівника закордонної фірми і вигоріла сьогодні, де гарантія, що завтра все буде так само? Вже зараз фіскали схаменулися і почали тотальну перевірку автомобілів на закордонних номерах. Не факт, що завтра без ризику конфіскації вони зможуть виїжджати на вулицю.
З огляду на ризикованість такої угоди, можна припустити і контингент покупців «литовських» і «польських» BMW, Audi, Mercedes-Benz та інших преміум-автомобілів десяти-двадцятирічної давнини. Найімовірніше, така машина – не єдиний «годувальник» в родині, а «тачка» для роботи, причому нерідко – не завжди легальної.
«Купити» литовця може собі дозволити «безробітний», який хоче за допомогою цієї машини заробляти собі на життя. І добре якщо тільки перевезенням безакцизної горілки або цигарок. Нерідко такі автомобілі беруть участь у злочинах – крадіжках, розбоях або й гірших. Адже навіть якщо випадковий свідок і помітить номери, знайти власника неможливо.
Я особисто намагаюся довго не їхати за машиною з литовськими або болгарськими номерами. Мало того, що водій не викликає довіри. Знаючи про свою безкарність, він легко може підрізати або навіть зачепити – йому ця машина не дорога. І страховки у них немає – можу посперечатися.
Дуже часто любителі цитувати Стамбульську конвенцію (а саме цим підзаконним актом прикриваються охочі не платити податки на автомобілі) зовсім не обтяжують себе наглядом за техстаном машини. Якщо бачу, що зад автомобіля колишеться без амортизаторів, не працюють кілька фар, машина в заторі «закипіла» чи вилетіла на узбіччя після першого снігу на лисій літній резині, і при цьому на радіаторі лого «великої німецької трійки» – 90%, що на ній номера найближчої країни Євросоюзу. І зовсім не схожий на її жителя власник. У якого в багажнику ні аптечки, ні троса, ні запаски.
Звісно, адепти дешевих іномарок без розмитнення почнуть кидати в мене каміння. Мовляв, не ми такі, держава нас довело до такого. Але перед тим, як починати розбирати бруківку, погляньте на автомобілі з білими номерами, яких, на щастя, поки що більшість на наших дорогах. Їхні власники (законні!) не гірші за вас, і вони теж могли б пересісти на битий литовський металобрухт з преміум-родоводом. Але зараз вони воліють об’їжджати вас за дві смуги. Від гріха подалі.