Останнім часом для висловлення протестних настроїв з питань, пов’язаних, зокрема, із автомобільними дорогами та автомобільним транспортом, часто використовують блокування автомобільних шляхів. Учасники таких акцій, маючи на меті привернути увагу до якоїсь проблеми, створюють перешкоди для руху транспортних засобів і або взагалі перекривають рух, або значно його ущільнюють.
Варто звернути увагу, що відповідно до частини першої статті 279 Кримінального кодексу України, блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, відключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створило небезпеку для життя людей, або призвело до інших тяжких наслідків карається штрафом від 850 до 2550 грн або виправними роботами на термін до двох років, або арештом на термін до шести місяців, або обмеженням волі на термін до трьох років. І це за умови, що в результаті таких подій ніхто не зазнав травм.
Так, до кримінальної відповідальності можуть притягти організаторів, учасників акцій протесту, які своїми діями чи бездіяльністю здійснили блокування автомобільних доріг, порушили нормальний рух (неможливість проїзду автодорогою для інших транспортних засобів) або створили загрозу безпеці дорожнього руху, безпеці функціонування транспортних комунікацій, руху та експлуатації транспорту, безпеці експлуатації всієї транспортної системи.
Водночас осіб, які блокують автомобільні дороги, можуть притягти до кримінальної відповідальності і відповідно до статті 293 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за організацію групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, а також за активну участь у таких діях. Це може проявлятися у відмові звільнити певну територію, ігноруванні законних розпоряджень представників влади, відмові припинити мітинг, пікетування, демонстрацію тощо, що відбуваються з порушенням встановленого порядку.
Однак не варто забувати і про норми найважливішого закону – Конституції України. Так, відповідно до статті 39 Основного Закону, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи та демонстрації, про проведення яких вони завчасно повідомили органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування. Під час здійснення цих прав і свобод не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.
В Україні право вільно висловлювати свою думку надано кожному жителю. Однак потрібно розуміти, що реалізація права на вільне висловлення своєї позиції не повинна перешкоджати реалізації прав інших громадян.
Беручи участь у масових заходах потрібно чітко усвідомлювати, що створення незручностей іншим може мати наслідком, зокрема кримінальну відповідальність самих учасників акцій протесту.