Декілька днів тому мій безневинний пост у ФБ, з прикладами штрафів за використання авто з іноземною реєстрацією, став справжнім полем для суперечок між прихильниками та противниками таких автомобілів.
Одним із улюблених аргументів власників єврономерів є посилання на Стамбульську конвенцію (Конвенція про тимчасове ввезення 1990 року). Багато з них вважає, що Конвенція дозволяє українцям використовувати авто з іноземною реєстрацією, ввезені іноземцями. Більш того, такої думки дотримуються деякі юристи і навіть деякі судді.
Я не хочу провокувати дискусії про те правильно чи не правильно користуватися авто на іноземних номерах. Просто спробую максимально доступно пояснити, чому норми Стамбульської конвенції не поширюються на українські реалії.
Для початку кілька слів про одну з найпопулярніших схем ввезення авто – «тимчасове ввезення». Іноземець ввозить легковий автомобіль на територію України, перетинає кордон і віддає його українцеві. Часто разом з авто передають довіреність, техпаспорт та інші документи, хоча жоден із них не має для українця ніякого значення. При цьому авто може бути як у власності іноземця, так і у власності іноземної компанії.
Далі українець радий та безтурботний роз’їжджає на «новому» автомобілі до знайомства з інспекторами митниці. Після зустрічі з інспектором наш водій має великі шанси отримати протокол про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України. Санкція статті передбачає чималий штраф – 300% платежів, які потрібно сплатити за «розмитнення» такого автомобіля. Тут всі і починають згадувати Стамбульську конвенцію.
Але давайте розберемось у всіх тонкощах застосування Конвенції.
Які автомобілі можна ввозити за Конвенцією?
Стамбульська конвенція розрізняє два види транспортних засобів (ТЗ):
- ТЗ комерційного використання – використовують для міжнародних платних перевезень осіб або для міжнародних комерційних перевезень вантажів. Використовувати такі ТЗ для внутрішніх перевезень заборонено.
Якщо хтось подумає, що можна розказати казку про легковий автомобіль для міжнародного перевезення пасажирів, то я його розчарую. Для таких перевезень потрібна ліцензія.
До автомобілів, які використовують для міжнародного перевезення вантажів, законодавство також висуває ряд вимог (детальніше в Законі України «Про автомобільний транспорт»).
- ТЗ приватного використання – використовують для особистих потреб. Поїздку на авто у відрядження митниця розглядає як особисте використання.
Чи може українець ввести авто на «єврономерах»?
Тут краще використовувати поняття «резидент»/«нерезидент».
- Резидент – підприємства, зареєстровані на території України; громадяни, які постійно проживають на території України. Тобто, це можуть бути навіть іноземці, які мають посвідку на постійне проживання на території України.
- Нерезидент – іноземні підприємства; громадяни, які постійно проживають за кордоном.
Що стосується ТЗ приватного використання, то Конвенція надає пільги у сплаті митних платежів щодо таких ТЗ тільки нерезидентам.
Натомість ТЗ комерційного використання без сплати митних платежів можуть ввозити як резиденти так і нерезиденти. Такі ТЗ повинні бути зареєстровані за кордоном і належати нерезиденту. Якщо резидент ввозить такий ТЗ, то він повинен надати підтвердження, що цей ТЗ він буде використовувати для міжнародного перевезення вантажів за вказівками його власника.
Конвенція і «зелений коридор».
Майже у всіх випадках іноземні автомобілі ввозять на територію України з використанням «зеленого коридору». Цим самим водії автоматично декларують, що їхні ТЗ є ТЗ особистого використання.
Якщо ТЗ належить до ТЗ комерційного використання, то його не можна ввозити через «зелений коридор» (частина 2 статті 379 Митного кодексу України).
Звичайно завжди можна сказати, що «зелений коридор» водій обрав помилково. Тільки потрібно не забувати, що за це також існує відповідальність. У такому випаду на порушника можуть скласти протокол за статтею 471 Митного кодексу України, а можуть ще і за статтею 472 (санкція передбачає конфіскацію ТЗ + штраф у розмірі його вартості).
Чи можна передавати автомобіль українцю?
Багато хто вважає, що Стамбульська конвенція дозволяє українцям використовувати ТЗ, ввезені іноземцями.
Дійсно стаття 7 додатку С до Конвенції дозволяє третім особам використовувати тимчасово ввезені ТЗ. Але для того, щоб розібратися, які ТЗ і кому можна використовувати, наведу повний текст цієї статті.
«a) ТЗ комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення;
b) ТЗ приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Кожна Договірна Сторона може дозволити таке використання особою, яка постійно проживає на її території, зокрема якщо вона використовує його від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.»
Як бачите, ТЗ комерційного використання можуть використовувати і українці, які працюють на користь власника такого ТЗ (іноземця чи іноземну компанію). Тобто вони повинні перевозити товари на користь такого власника ТЗ. Але це не означає, що такий ТЗ можна безконтрольно передавати. Для цього є установлений порядок.
Що стосується ТЗ приватного використання, то тут Конвенція надає право кожній державі-учасниці Конвенції, самій вирішувати, чи надавати своїм громадянам право використовувати такі автомобілі. В Україні це питання вирішено не на користь громадян – тимчасово ввезені ТЗ особистого використання заборонено передавати іншим особам (частина 4 статті 380 Митного кодексу України).
Як ми бачимо, Стамбульська конвенція в Україні дозволяє тільки нерезидентам тимчасово ввозити легкові автомобілі без сплати мита. Українець зможе скористатися такими пільгами тільки, якщо буде ввозити ТЗ комерційного використання з належно оформленими документами. Тільки врахуйте, що навіть у такому випадку мова йде про ввезення ТЗ не на строк до 1 року, а тільки на час, необхідний для здійснення перевезення вантажів (частина 1 статті 9 додатку С до Конвенції). Тому будьте пильні і не довіряйте пустим обіцянкам.
Святослав Бартош