З Новим 2017 роком і Різдвом вас, дорогі друзі! Давайте не порушувати звичаїв/традицій наших предків і трошки поворожимо на святвечір. Але не на судженого і не на майбутній урожай, а, скажімо, на рівень цін у мережах АЗС. Усяке ворожіння, як відомо, складається з трьох обов’язкових частин: «Що було», «Що буде» і «Чим душа заспокоїться», от і ми не будемо порушувати порядку.
Отже, частина перша. «Що було»
Новий 2017 рік вже розпочався, зміни до Податкового Кодексу набули чинності, «правила гри» оновлено… Чекаємо позитивних новин з ринку? Але уточніть яких саме? Ах, зниження цін… Ну, це ви погарячкували! Скажіть мені як автомобіліст автомобілісту: якщо двигун став непомірно «жерти» паливо, а на фірмовому сервісі вам натерли силіконом резину, змастили дверні замки і навіть відполірували потьмяніли фари – це допоможе? Це такий самий випадок! А все тому, що не усунено головну причину, що впливає на витрату пального. Зате ваш автомобіль виїхав з горезвісного сервісу як «нова копійка»! Не в сенсі, що ви загнали туди свій «Мерседес», а виїхав ВАЗ-2101! А новенький на вигляд! А капот, де, звісно, і криється основна проблема, ніхто не відчиняв, і навіть не мав наміру…
Не зрозуміли аналогію? Спробую пояснити. Під горезвісним «капотом» проблем ціноутворення в роздрібному сегменті ринку нафтопродуктів «сидять» дві складові: вартість нафтопродуктів на зовнішньому ринку (а ми знаємо, що понад 85% споживання в Україні забезпечується за рахунок імпорту) і (основна складова!) курс гривні проти базових валют (долар США та євро). Або, якщо завгодно, вартість наших грошей, бо всі податки (а вони становлять половину від роздрібної ціни) держава нараховує саме у валюті.
Парадокс? Ще б пак, особливо якщо врахувати, що план зборів податків Мінфін собі, рідному, все ж визначив в українській гривні, захистивши себе таким чином від будь-якої, навіть галопуючої інфляції національної валюти, як результату діяльності Національного Банку України. Але це вже тема іншої розповіді. На ці два чинники ні ми з вами, як кінцеві споживачі, ні власники роздрібних мереж АЗС, на превеликий жаль, ніяк вплинути не можуть.
До того ж, «титанічними» зусиллями НБУ, під керівництвом найкращого банкіра центральної Європи (виключно за версією президента, який її призначив), за останні 3 роки нас зробив у 3,3 разу біднішими (курс зріс з 8,15 до 27,5 грн/$, а зарплати й пенсії практично залишилися на тому самому рівні), через що наша купівельна спроможність «пірнула» під «планку» роздрібних цін не тільки на нафтопродукти, а й на багато товарів першої необхідності, які також мають валютну складову.
Отже, наші можливості і рівень цін мали, як люблять висловлюватися деякі політичні експерти, різновекторну спрямованість: можливості покупця різко падали, а ціни, навпаки, демонстрували стрімке зростання. У 2016 році замість того, щоб вжити заходів щодо керівництва НБУ і припинити стрімку інфляцію в країні, на Банковій і Грушевського пішли випробуваним «совком» методом і спробували «призначити» винного за зростання цін, тобто власників АЗС. З допомогою «джинсової» частини представників найдавнішої професії (не тієї, про яку ви одразу подумали!) у ЗМІ широко розтиражували «цінні вказівки» прем’єра Антимонопольному Комітету України показово покарати нероб-трейдерів і знизити ціни на нафтопродукти.
Словом, спільними зусиллями відповідальність за явні провали правлячої чиновницької «гвардії» в економіці було покладено на внутрішнього (торгові мережі) і зовнішнього (РФ і сепари) ворогів. Жвава дискусія з приводу придуманого «джинсовими» журналістами штампу «ціни на нафту падають, а у нас ціни на бензин ростуть» призвела до того, що високими цінами на нафтопродукти, а не власними прорахунками і бездіяльністю, почали пояснювати буквально все: від цін на послуги перукаря до падіння ВВП. Дійшло до того, що одного разу, купуючи курячі яйця у сільської бабусі на моє запитання чому яйце коштує 4 грн/шт, отримав відповідь «А бензин нині скільки?!». Сильно сумніваюся, що ця 80-річна, щонайменше, бабуся (дай їй Бог здоров’я!) приїхала торгувати під ринком на власному кабріолеті…
Так, все це неподобство у 2016 році було, і хочеться сподіватися, що минуло… А ми переходимо до другої обов’язкової частки нашого «ворожіння».
Далі буде