Якщо Ви гадали, що рівна кількість балів у боротьбі за Світовий титул між Юханом Крістофферссоном і Тіммі Хансеном – це дуже рідкісний випадок, то поспішатиму Вас здивувати: лише один із трьох цьогоріч. Але у Nitro RX сталася навіть більш вражаюча ситуація: першу трійку розділив усього один бал. Порівняти це можна із F1 сезону 2007, у поєднанні із World RX 2019 або 2021 року. Але про все у хронологічному порядку розвитку подій далі.
Ареною п’ятого і фінального етапу змагань стала траса Florida International Rally & Motorsport Park або FIRM. Як і завжди, у перший день відбулися так звані «брекети» або парні заїзди на вибування між гонщиками. Автором найшвидшого часу на практиці був Скотт Спід, а тому колишній пілот Toro Rosso у F1 (якраз сезону 2007, згаданого вище) подолав перше коло автоматично. Траса, довжиною 2,6 км із 13-ма поворотами та більшою мірою асфальтовим покриттям, сприяла виграшам у дуелях пілотам на внутрішній доріжці на старті. З 14 парних заїздів лише двічі виграв пілот із невигідним входженням у перший поворот. Причому перший із таких випадків у першому ж «брекеті» здійснив канадець Стів Арпін. У боротьбі з Audi S1 Ліама Дорана все визначилося на стартових метрах, на яких «британська бомба» все й утратив. 1/8 фіналу для фаворитів сезону пройшла досить спокійно: усі пілоти Subaru Motorsports USA та Red Bull Peugeot Hansen упевнено подолали опір опонентів: Тревіс Пастрана виявився сильнішим за Кабота Біґема, Кевін Хансен – Фрейзера МакКоннела, а Тіммі – Олівера Беннета. Хоча справжньою прикрасою стало протистояння Чемпіона американського ралі-кросу Таннера Фауста та Чемпіона NASCAR Чейза Елліота. Елліот дебютував у змаганнях подібного роду на етапі за дочірню команду американського автоспортивного підрозділу Subaru. І ще й як дебютував! Елліот увесь час був позаду Таннера, але демонстрував кращий темп за кермом WRX STi. Помилкою було їхати за суперником ще й на джокер, а тому довелося шукати можливість обгону на трасі, яка мало пристосована до цього. Чейз знайшов шпарину в передостанньому повороті та протиснувся уперед і виграв заїзд. Шкода, що судді вирішили накласти штраф за контактну боротьбу в серії, де контактна боротьба дозволена.
Таннер Фауст дістався ¼ фіналу, де йому, Робіну Ларссону, Оліверу Ерікссону та Стіву Арпіну нічого не вдалося протиставити топ четвірці пілотів сезону – Тіммі та Кевіну Хансенам і Пастрані зі Спідом відповідно.
У півфіналі напарникам по командам довелося визначати між собою фіналістів «брекетів». В якийсь момент між Спідом та Пастраною було лише 0,004 секунди, тому підсумкову перевагу Скотту приніс більш ранній джокер на першому колі. Тревіс відповів на другому колі і програв. Між братами Хансенами боротьби просто не було. Більш швидкий у цей день Кевін віддав перевагу Тіммі, який стартував із зовнішньої доріжки.
А вже у фіналі Тіммі спробував власними силами виграти у Скотта Спіда з невигідної стартової позиції. Після свого джокера на фінальному колі швед опинився позаду Спіда, після чого почав підбивати WRX STi американця. Обгін також вдалося виконати з контактом, унаслідок якого (та ще неодноразового вдаряння об ретардери) Хансен відірвав передній бампер свого Peugeot 208. Попри фініш першим, судді також нагородили гонщика штрафним часом. Так Скотт Спід здобув фінальний четвертий бал дня, Тіммі ж назбирав лише три. В обох випадках саме такий розподіл очок вплинув на підсумкову таблицю лідерів кардинально! Спіду потрібно було відігравати 5 балів у Пастрани, а Хансену – 16.
У фінальний день усього Чемпіонату за перемогу надавалося 50 балів, за друге місце – 45, а далі 40 і 35…Право позмагатися за здобуття цих балів мали тільки 8 фіналістів. І шість наступних заїздів визначали даний пул гонщиків.
З урахуванням, що наприкінці Чемпіонату вирішили зробити не два, а три хіти, в якомусь із заїздів стартувало б одразу два фаворита. І це стосувалося першого хіта, де з першої лінії розпочинав лідер Тревіс Пастрана, а з поулу – і за себе, і за брата мав попрацювати Кевін Хансен. На старті Кевін зберіг лідерство, а тому Тревіс рушив одразу на джокер. 6,7 секунди – саме такий час втрачає гонщик на довшій петлі на FIRM. У Кевіна було три кола, щоб на четвертому зберегти початкову перевагу. Пастрана постійно відхоплював від переваги шведа і виїхав попереду суперника на фінальному колі. Доля першої путівки до головного заїзду була визначена.
Хіт номер 2 на першій лінії представляли Тіммі Хансен та Олівер Ерікссон. У штовханині першого повороту прийняв участь ще й Стів Арпін на Hyundai i20 команди Маркуса Ґрьонхольма. Тіммі втримав лідерство попереду Стіва, Олівер відправився на джокер із Чейзом Елліотом. На середині дистанції Ерікссон почав відставати, Елліот не впорався із керуванням своєї WRX STi, коли втратив час на розвороті. Хансен демонстрував найшвидші кола заїзду і після усіх суперників вирушив на джокер. У фіналі Тіммі гарантував собі першу лінію і місце попереду Тревіса.
Долю поулу фіналу вирішував третій хіт та виступ Скотта Спіда. З першої лінії йому мав нав’язати боротьбу ще один Чемпіон Америки – Таннер Фауст. Можливо б у першому повороті це й сталося б, якби Audi S1 Ліама Дорана не в’їхала в такий самий автомобіль Фауста, підкоректувавши тому траєкторію. У подальшому від задньої лівої покришки авто Таннера пішов дим із гумовим присмаком. Американець поїхав до джокера, а його кривдник Доран у штовханині з Ford Fiesta ST Фрейзера МакКоннела не зумів набрати достатній розгін для стрибка між трамплінами. Таке самоусунення конкурентів відмінно спрацювало на Спіда, який ще до завершення першого із чотирьох кіл отримав велику перевагу. Пілот Subaru здобув поул у заїзді, виграш якого міг би принести гонщику перший титул Nitro RX. Решту фіналістів визначали у напівфіналах.
У ПФ1 на старті першу лінію представляли Кевін Хансен і Таннер Фауст. Позаду Audi S1 Робіна Ларссона ледь не розвернула Honda Civic Coupe кевіна Ерікссона. Усі пілоти розділилися на дві групи: Хансен повів тих, хто залишився на основній траєкторії, Фауст із рештою рушили на джокер. Ларссон найдовше залишався із Хансеном, Ерікссон позмагався із Фаустом та випередив останнього.Обидва гонщики достатньо загальмували один одного, щоб залишити у спокої Хансена і Ларссона на останньому колі, які й пробилися до фіналу.
Доволі драматично розвивалися події у ПФ2. Олівер Ерікссон та Стів Арпін розпочинали з першої лінії на ґратці. Стартували лише з третьої спроби, що дозволило «позбутися» Ліама Дорана (британець постраждав від контактів із Беннетом та Ерікссоном, після чого його авто позбулося заднього правого колеса під час другої спроби)ю Канадцю вдалося очолити пелетон з третього разу. Обидва пілоти Андреаса Ерікссона зі своїми Ford Fiesta ST впритул насідали на i20 Арпіна. МакКоннел раніше за безпосередніх конкурентів попереду вирушив на джокер, а коли повертався, допустив контакт із Mini Cooper Олівера Беннета. Обидва гонщики втримали свої боліди на трасі, хоча ямаєць зрізав трасу за ретардерами після контакту. Трохи згодом Беннет припаркував машину на зовнішній траєкторії при заїзді на трамплін, але гонку продовжив із втратою часу. Через розбиту ліву боковину Ерікссон втрачав швидкість. Непереливки було й МакКоннелу, який тримав оборону в змаганні з Чейзом Елліотом. За зрізку гонщика з Ямайки покарали штрафним часом, тому Стів Арпін та Чейз Елліот здобували путівки у фінал.
Вісім гонщиків мали шанс на останнє фінальне місце в «останньому шансі кваліфікуватися» – LCQ. Гонщики Olsbergs MSE на різних авто (Civic Coupe та Fiesta ST) розташувалися на першій лінії. МакКоннел поїхав на джокер, Кевін Ерікссон залишився на головній трасі. Ямаєць скорочував відставання, поки Ерікссон стримував Таннера Фауста. На другому колі Фрейзер вилетів за межі траси та завершив сезон. Фауст демонстрував кращу швидкість за обох братів Ерікссонів, і після усіх джокерів здобув перемогу в заїзді. Найчисельніша команда Olsbergs MSE (Ерікссони та Рональдс Балдінс) плюс дві Audi S1 Біґема і Дорана та Олівер Беннет перейшли у стан глядачів.
Найголовніші дійові особи зайняли перші дві лінії на стартовій ґратці. Поул у Скотта Спіда та високі шанси на титул. Пастрана – лише третій, що мало влаштовувало Тіммі Хансена, але разом із американцем стартував другий Хансен. Ключовий епізод – перший правий поворот: Пастрана врізається в напарника, Тіммі Хансен стає лідером. Спід і Кевін Хансен миттєво обирають петлю джокера, Тіммі та Тревіс залишаються на основній трасі. На джокері Кевін використовує помилку Спіда, щоб зайняти внутрішню траєкторію та обігнати суперника брата. Попереду ще 5 кіл. Тіммі, Тревіс та тів Арпін рухаються без джокера, решта гонщиків одразу виконала обов’язковий альтернативний проїзд. На третьому колі з’являється достатнє вікно для Тіммі, щоб він виконав джокер і повернувся попереду Кевіна. Red Bull Hansen виконують маневр. У Пастрани є можливість трохи відірватися. Запас є на третє місце – попереду Скотта Спіда. Сам Скотт атакує Кевіна, а Стів Арпін вже гальмує Тіммі Хансена. На фінальному колі Пастрана виконує джокер, у той момент, коли Тіммі Хансен його перестрибує на трампліні. Гонщику не вдається випередити ані Кевіна, ані Скотта, але трійця близько один до одного. Решта пілотів далеко, щоб за такого результату Тіммі Хансену дістався титул. Він відіграє майже усе відставання, яке було, окрім одного бала. Брати Хансени оформлюють дубль в гонці, Скотт Спід фінішує третім. Таким чином і у Спіда, і у Пастрани рівна кількість балів – по 219, проте перемог більше саме у останнього. Так Чемпіон Америки з ралі та багаторічний мотофрістайлер у минулому здобуває свій перший ралі-кросовий титул. І, заглядаючи наперед, це була не остання драматична розв’язка року в Світі Автоспорту.
Окремо відмітимо перемогу в сезоні в класі NEXT (аналог RX2) шведа Каспера Янссона, який здобув американський титул попри дві перемоги у Північній Флориді Сейджа Карама. Хоча американцю вдалося посунути на третє місце ще одного шведа – Мартіна Енлунда. А в класі автомобілів багі SxS чудово виступила віце-чемпіонка скандинавського турингу, більше відома в нас за виступами в Extrene E, Мікаела Олін-Коттулінскі. У перший день пілотеса досягнула подіуму, а сезон Nitro RX завершила перемогою.
P.S.: Надалі кількох гонщиків та гонщицю ми змогли побачити минулої неділі на Ікс-Прі Юрського періоду Extreme E, у той час як сама першість Nitro RX готується до презентації електро-боліду FC1-X на наступний сезон, бойове хрещення якого заплановано на початку лютого в шведському місті Пітео на півночі Швеції та за участі самого Тревіса Пастрани. Разом із ним у «Гонці Чемпіонів» приймуть участь Себастьєн Льоб, Юхан Крістофферссон, Себастьян Феттель, Міка Хаккінен, Маттіас Екстрьом, Том Крістенссен, Петтер та Олівер Солберґ, разом із Валттері Боттасом, Міком Шумахером, Джиммі Джонсоном, Еліо Кастроневесом і Беніто Ґуеррою. Причому українці також будуть, щоправда у якості вболівальників. Ласкаво просимо приєднатися)