Раніше «Автоспідвей», який є річним варіантом трекових перегонів, відбувався на мототреках Рівного, Львова та Вознесенська, а також тимчасової траси в Луцьку. На Автодромі «Чайка» не раз проходив зимовий трек, проте його літній варіант він прийняв уперше.
Хоча грейдування «доріжки», що не приймала перегонів понад 20 років, тривало до самого старту, прибрати кілька проблемних місць все ж не вдалося, і періодично машини учасників видовищно «гарцювали» на цих нерівностях, внісши в трек елементи кросу.
Але, тим яскравішими вийшли перегони для глядачів, і тим складнішою вона була для самих пілотів, які сприйняли це як новий виклик для себе.
А клуби піску і пилу, що піднімалися з-під коліс доволі потужних 2-літових машин, додали ралійної видовищності перегонам.
Так що глядачі, що не злякалися несприятливих прогнозів погоди і приїхали на «Чайку», отримали свою порцію адреналіну та позитиву, тим паче, що багато хто з них побачив «Автоспідвей» вперше.
Проведені на День Перемоги перегони стали 2-м етапом Чемпіонату України з трекових перегонів серед команд, що відрізняються за своїм форматом від індивідуального. В цьому ж разі командами були чотири пари пілотів, три з яких представляли Рівне і одна Черкаси.
Кожна з пар стартувала по п’ять разів у 10 заїздах, збираючи очки в скарбничку своїх команд, але з «оглядкою» на індивідуальний підрахунок. Вирішальними стали 11-й і 12-й заїзди, які відрізнялися від попередніх. У них організатори вирішили вирівняти шанси пілотів.
Так в 11-му зійшлися чотири пілоти, що набрали у своїх парах найменшу кількість очок, тоді, як у останніх перегонах дня на трасу вийшли лідери кожної з команд.
Цей формат виправданий тим, що вирівняв шанси «слабких» і «сильних» половинок команд, давши їм змогу боротися виключно між собою. При цьому «другі номери» рівною мірою з лідерами вирішували долю підсумків етапу, що повністю підтвердилося на практиці. Якби пілоти стартували парами, фаворити, найімовірніше, виривалися б вперед, і саме це продемонстрували більшість із перших десяти заїздів.
Майже в кожному з них був свій незаперечний лідер, що вигравав «в одні ворота», тим самим приносячи в скарбничку своєї команди три очки. За друге місце давалося два бали і один за третє.
Явним фаворитом не тільки у своїй команді «Автоград», а й загалом цього дня, був Олег Лустюк, що виграв усі п’ять своїх заїздів!
Не в останню чергу завдяки потужності його «Гольфу», Лустюку так нічого не змогли протиставити ні лідер АК «Черкаси» Андрій Яроменко, ні «№1» «Автолюксу» – Олександр Ламаш. Натомість боротьба цих двох суперників між собою стала справжньою окрасою етапу, причому стартова сітка звела їхні команди двічі!
Спочатку у другому заїзді дня після нетривалої дуелі Ламаш зміг виграти, тоді як Яроменко став другим. Шанс реабілітуватися йому випав у 8-му заїзді.
Цей «раунд» продемонстрував киянам, чому у свій час «Автоспідвей» збирав на трибуни мототреку Рівного по кілька тисяч глядачів.
Старт виграв Яроменко, проте вже з першого кола Ламаш почав атакувати свого суперника. Андрій зайняв внутрішню траєкторію, тоді як Олександру нічого не залишалося, як спробувати випередити суперника по зовнішньому радіусу.
Кілька разів їхні машини в прямому сенсі слова йшли пліч-о-пліч, причому не тільки на прямих, а й у поворотах! При цьому не можна сказати, що Яроменку було простіше – адже саме на внутрішній траєкторії одразу в кількох місцях були ями, що перетворювалися часом нехай і в невеликі, але трампліни!
Так тривало три кола, але на початку четвертого Ламаш все ж знайшов момент і зміг випередити суперника, у якого на контратаку не залишилося часу.
Поступившись Лустюку, Ламаш виграв у трьох заїздах, зібравши 13 очок, проти 11 у Яроменка, за яким залишилася одна перемога та чотири других місця.
У заключному заїзді дня на старт вийшла вся ця трійця. На жаль, внаслідок відмови техніки до них не зміг приєднатися лідер «MIR Автоспідвей» Микола Пелешок, на рахунку якого виявилися куди скромніші 6 очок.
І хоча Лустюк знову «поїхав», перемігши вшосте за день і зібравши можливий максимум у 18 очок, позаду нього продовжилося протистояння Яроменко-Ламаш.
Цього разу атакуючим виявився Андрій, який зміг спочатку випередити свого суперника, а потім відбити його наполегливі контратаки, в яких суперник навіть допустив нехай і невеликий але контакт.
У підсумку з п’ятим другим місцем за день Ярмоленко заробив 13 очок, проти суми в 14 у Ламаша. І ось тут своє вирішальне слово сказали «другі номери» команд, боротьба серед яких в 11-му заїзді вирішила долю призів.
Напарник Лустюка по «Автограду» Михайло Прищепа зібрав за день три очки, тоді як на рахунку Анатолія Гудкова, який виступає з Яроменком за АК «Черкаси», за п’ять перегонів набралося лише два бали.
Справедливості заради варто зазначити, що «Гольфи» обох цих пілотів явно програвали техніці лідерів.
При цьому Дмитро Семенюк, що їхав за «Автолюкс», з перемогою в одному із заїздів, де він випередив і свого №1 Ламаша, зібрав 5 очок.
У 11-му заїзді також стартували лише троє, тоді як «MIR Автоспідвей» цього дня явно не щастило і Віталій Гринько, що виступав за неї, зібравши 4 очки, внаслідок відмови мотора не вийшов на старт вирішального заїзду.
У ньому впевнено виграв Семенюк, тоді як після невеликої спроби атаки на нього, другим фінішував Гудков, а ось Прищепа сходить у самому кінці заїзду внаслідок зрадницького відмови техніки.
І саме це сходження, разом із третім і водночас останнім місцем Ламаша у заключному заїзді і стало вирішальним.
До переможних 18 очок Лустюка додалися все ті ж три у Прищепи, тоді як перемога Семенюка і третє місце Ламаша у фіналах дали змогу команді «Автолюкс» зібрати суму в 22 бали, випередивши лише на один «Автоград».
Незважаючи на всі зусилля Яроменка, лише через 4 очки на рахунку його напарника, їх АК «Черкаси» зібрала 17 балів ставши третьою, випередивши на 7 пунктів «MIR Автоспідвей».
Фото Ігор Цибко