Отож починаємо з десятого місця Топ-10, на якому перебуває болід Формули 1 – Williams FW07D, відмінною рисою якого стала шестиколісна схема, з двовісним візком ззаду.
Таке компонування покращувало зчеплення з дорогою. Машина навіть брала участь у перегонах на Сільверстоуні в 1981 році і показала непогані результати. Однак Міжнародна федерація автоспорту заборонила таку колісну схему через недостатню безпеку.
Шестиколісний болід Формули 1 – Williams FW07D
На дев’ятому місці – Ford Supervan, з кузовом від вантажного фургона Ford Transit. Шасі взято від суперкара Ford GT із середньомоторним компонуванням, тому 400-сильний двигун V8 на супервені розташували в вантажному відсіку. Ford Supervan міг розігнатися до 240 км/год.
Ford Supervan
На восьмій позиції – Toyota Prius GT300. Стандартний гібридний силовий агрегат тут замінили на більш потужний – 3,4–літровий V8. Машина отримала нижчий і ширший кузов, ніж серійний Prius.
Toyota Prius GT300
На сьомому місці болід Формули 1 – March 711, який через незвичайне переднє антикрило отримав прізвисько «таця для чаю». За підсумками кваліфікації болід посів виграшне місце на старті і показав хороший результат у перших перегонах.
March 711
На шостому місці – гоночний Сadillac серії 61, прозваний у французькій пресі «монстром». Машину офіційно представили на перегонах 24 години Ле-Мана в 1950 році. Після сигналу фінішного прапора, машина прийшла десятою.
Сadillac серії 61
До п’ятірки незвичайних гоночних авто увійшла машина Ital Corsa/Tarf II на прізвисько Bisiluro, що з італійської перекладається як «подвійна торпеда». І справді, кузов машини нагадував дві торпеди, з двома колесами в кожній. У лівій з них розміщувалася кабіна пілота, а в правій – безпосередньо двигун від Ferrari 246 Dino. Машина завоювала сім рекордів швидкості в 1951-1952 рр.
Ital Corsa/Tarf II
На четвертому місці розташувався болід Формули 1 – Brabham BT46B. Новаторство автомобіля полягало в неймовірній притискній силі, яку забезпечувала система примусового розрідження повітряного потоку під днищем. Машина в перших своїх перегонах у 1978 році стала найшвидшою. До речі, одна з версій Brabham BT46B уперше в автоспорті оснащувалася електронним секундоміром проходження кола.
Brabham BT46B
До трійки найкращих потрапив гоночний автомобіль Nissan DeltaWing з трикутним за формою кузовом, що зменшувало вагу і аеродинамічний опір. В результаті машина потребувала наполовину менше пального і стирала вдвічі менше шин, ніж звичайні гоночні автомобілі. У 2016 році вона, на жаль, закінчила свою кар’єру.
Nissan DeltaWing
Срібло в рейтингу дісталося боліду Сhaparrel 2J, який дістав назву «автомобіль, що всмоктує» через унікальну притискну силу, яку забезпечували вентилятори, що неначе «виганяти» повітря з-під днища. Машина брала участь в перегонах тільки один сезон.
Сhaparrel 2J
І, нарешті, перше місце у Топ–10 незвичайних гоночних автомобілів посідає знову ж таки болід Формули 1 з шістьома колесами – Tyrrell 34. Однак на відміну від вищезгаданого шестиколісного Williams FW07D, що перебуває на останньому, десятому місці, ця машина мала дві осі спереду, а не ззаду. Більше того, всі чотири колеса були керованими. На Гран-прі Швеції в 1976 році болід допоміг команді посісти перші два місця – т.зв. «золотий дубль».
Tyrrell 34