Можно было ожидать лучший и более интригующий старт сезона Формулы 1? По итогам первых шести этапов сразу три пилота из трех разных команд имеют в активе по две победы.
Допоки різницю між ними визначають стабільність та особисті помилки, але це питання буде переслідувати їх до завершення сезону – ще буде багато втрат. І, можливо, до них приєднаються і напарники, яким постійно трохи не вистачає до успіху. Але це все питання майбутнього. Минуле – гонка в Монако, яка не зрадила тенденціям 2018-го і вийшла напрочуд цікавою, хоча на перший погляд боротьби на трасі було не дуже багато. На телекартинці справді було так, але тільки не в кокпітах, в яких пілоти цілу гонку боролися з різними проблемами, а найбільше їх було у лідера Даніеля Ріккардо.
Так вийшло, що австралієць знову довів, хто в Red Bull в першу чергу найстабільніший та найспокійніший. Як і в Китаї, саме Ріккардо, а не Макс Ферстаппен, реалізував свій шанс. Нідерландець все собі зіпсував ще у третій практиці, коли припустився вкрай непотрібної помилки. Заради першої сходинки у протоколі сесії? Що ж, він не отримав навіть цього, оскільки протоколи всіх сесій Гран Прі очолив Ріккардо: він виграв і практики, і три сегменти кваліфікації, і гонку, що найважливіше.
У Ріккардо дійсно не було поруч головного суперника у цей вікенд, що дозволило йому трохи менше ризикувати. І знову ж таки – а навіщо? І хоча в Китаї гонка вийшла значно цікавіша, але тверезий аналіз демонструє всю різницю між гонщиками.
Долю місць інших фаворитів чемпіонату визначила кваліфікація. Себастьян Феттель на Ferrari лише з другої спроби випередив Льюіса Хемілтона, але дотягнутися до Ріккардо він вже не міг. З точки зору чемпіонату – цілком пристойний результат, але мріялось також і про перше місце, шанс на яке несподівано з’явився після виникнення проблем у Ріккардо.
На боліді австралійця вийшов з ладу мотор-генератор MGU-K, через що пілот почав втрачати 2,5 секунди на колі. На будь-якій іншій трасі це призвело б до втрати перемоги, але на вузьких вуличках команда разом із Ріккардо так налаштувала болід, щоб він видавав свій наявний максимум на прямих – і тим самим Феттель не мав шансів на реальну атаку.
У Ріккардо все вийшло – і він полегшено може забути про події у 2016-му, коли на рівному місці втратив перемогу у Князівстві.
Позаду ж Ріккардо та Феттеля опинився Льюіс Хемілтон. Mercedes взагалі не розраховувала на дуже високий результат, але вийшло так, що подіум британця можна оцінювати як мінімізацію втрат.
Звісно, пілот сам доклав до цього руку у кваліфікації, де випередив Кімі Райкконена. Вже в гонці британець без очевидних проблем втримав третє місце, хоча й скаржився на гуму.
Взагалі з шинами вийшла цікава історія. Фаворити зуміли проїхати на Hypersoft не більше 20 стартових кіл. І це в Монако, де не дуже жорстка траса. Що ж буде в Монреалі, але ситуація зворотна? Pirelli туди теж привезе Hypersoft. Мабуть, як і в Іспанії вибір гуми буде не найпростішим.
Коли гонщик все вирішує
Якщо на попередніх етапах Ф1 можна було виокремити фаворита у групі середняків, то цього разу це неможливо було зробити. Renault, McLaren, Toro Rosso та Force India були дуже близькими одна до одної, тому на перший план вийшла майстерність пілота.
Саме гонщики могли знайти місця, де можна було відіграти соті секунди. Якщо мова йшла про перевагу в 0,1 секунди, то це могло покращити стартове місце на декілька позицій.
Найкращим у цьому плані виявився Естебан Окон на Force India, який виборов шосту стартову позицію. Всі його конкуренти могли скаржитися на те, що їм не вистачило зовсім трохи, але кого це хвилює?
У гонці Окон вже не залишив шансів суперникам. Ба більше, він навіть наздогнав Боттаса та й загалом групу фаворитів. Наприкінці гонки топ-команди мали великі проблеми і не лише через те, що їх якийсь час стримував Ріккардо. Hypersoft та Ultrasoft працювали неоптимально, а ось середняки зуміли розкрити більше потенціалу. Цікаво, чи це випадковість?
Позаду Окона фінішував ще один француз – П’єр Гаслі на Toro Rosso. Багато казали про те, що ця траса підходить для гарного шасі – і це довела італійська команда.
Водночас із цим McLaren провалилася. Фернандо Алонсо зійшов із дистанції, а Стоффель Вандорн втратив багато часу через пізній піт-стоп – команда використала його, щоб стримати позаду Ферстаппена та не дати йому обігнати Алонсо. У підсумку – провал. Але на долю McLaren скаржитися немає права, оскільки на перших етапах забрала чимало «не своїх» очок.
Renault була взірцем надійності. Ніко Хюлькенберг та Карлос Сайнс фінішували у Топ-10. У гонці німець реалізував альтернативну стратегію, а ось в іспанця були очевидні проблеми з гумою. Але йому вдалося втриматися на десятому місці, що добре з точки зору чемпіонату – як особистого, так і командного.
Ферстаппену вдалося перевершити рекордний час на колі в гонці (за день до цього Ріккардо побив абсолютний рекорд траси) та піднятися на дев’яту позицію. Так, він трохи зменшив свої втрати, але ж він знову міг боротися за перемогу, якби не гарячкував…