Траса гірськолижного курорту Валь-Торанс прийняла перший та другий етап 33-ого сезону та 3-ого повністю електричного в снігово-льодовій серії Andros Trophy. Етапи відбулися в грудні, але змагання стосуються 2022-ого автоспортивного сезону. А до французької гоночної дисципліни варто звернути увагу тому, що:
а) це одна із небагатьох кільцевих гоночних серій;
б) у змаганнях застосовується повністю електрична техніка;
в) до складу пілотів неодмінно входять зірки світового масштабу.
До останніх можна зарахувати ралі-кросмена і чинного чемпіона e-Trophee Andros Жана-Баптіста Дюбура, Романа Ґросжана, дітей колишніх гонщиків Formula 1 Ніколя Проста, пані Марґо Лаффіт та Орельєна Паніса, разом із яким ще й сам Олів’є змагається, і чинного та дворазового переможця сезонів Світового турингу WTCR Яна Ерлашера, який також є небожем турингового Чемпіона Світу Івана Мюллера. А ще сюди можна додати успішного в минулому картингіста Доріана Бокколаччі.
Сама ж траса, довжиною 760 м, розташована на висоті 2200 метрів над рівнем моря, через що її вважають найвище розташованою трасою в Європі.
Фінал першого дня топового класу Elite Pro відбувався у сутінках за штучного освітлення та світла фар автомобілів. Серед 14 пілотів за дві сесії кваліфікацій потрібно було визначити учасників двох фіналів. У втішному – за 8-14 місця Доріан Бокколаччі на Audi A1 виграв стартуючи з поулу, в той час як Роман Ґросжан на електромобілі GDM Pellets залишився передостаннім.
У головному фіналі розгорнулася доволі цікава боротьба між Жаном-Баптістом Дюбуром та Натанайолем Бертоном. Фактично, гонщики розподілили перший ряд, здобувши перші два місця першої кваліфікації. За сумою балів двох серій заїздів до фіналу також потрапили Олів’є Паніс та Ян Ерлашер, Ніколя Прост і Орельєн Паніс, а на останньому четвертому ряду розташувався Олів’є Перно.
На стартових метрах певний відрив собі забезпечили Дюбур і Бертон, причому Натанайоль активно штовхав у задній бампер «одиничку» Renault Zoe. Інколи гонщики навіть боком їхали паралельними курсами. На другому колі Ерлашер підбиває Олів’є Паніса, самому переможцю Гран-Прі Монако 1996 вдається продовжити заїзд неушкодженим. Такий собі Dupessey AS01 Ерлашера продовжив із зірваним переднім правим крилом, у той час як Перно об’їхав застряглих у правій шпильці Проста і Орельєна Паніса. Надалі Audi A1 останнього змушений був припинити заїзд. Жовті прапори ніяк не вплинули на продовження боротьби. Доволі цікаво, що Бертон відстав на 1,3 секунди від Дюбура попереду, щоб мати змогу додати темпу своєму авто. І це вдалося. У певних моментах гонщику доводилося розгойдувати свій Peugeot e208 на прямих, коли Дюбур обирав оборонний стиль пілотажу із повільнішим входом у повороти. Причин слідкувати за іншими гонщиками у операторів, через таку інтригу попереду, не було. Хіба що Прост зміг обігнати як Andros Sport AS01, так і пошкоджений болід Ерлашера, фінішувавши лише в 0,3 секунди за Forestier Racing Олів’є Пані. Відчайдушну спробу атаки під пильним наглядом із боксів Романа Ґросжана Бертон здійснив на початку останнього, шостого кола, проте це ніяк не змінило розташування пілотів. Жан-Баптіст Дюбур та Saintéloc Racing із перемоги розпочали захист титулу.
І зовсім за іншим сценарієм відбувся фінал у другий день. Сніжило так само, але події відбувалися за денного світла. Орельєн Паніс здобув поул у фіналі під час першої кваліфікації. Ян Ерлашер у другій спробі зумів посунути з другого місця Натанайоля Бертона, до якого на другій лінії стартового поля приєднався лідер сезону Дюбур. Доріан Бокколаччі, Крістоф Фер’є та Роман Ґросжан були успішнішими за попередній день, чим змусили до втішного фіналу відправитися Олів’є Паніса та Ніколя Проста. Якраз Ніколя і виграв заїзд за восьме місце, фінішувавши попереду Олів’є Перно та старшого Паніса.
Молодшому ж ніхто не завадив зі старту лише нарощувати відрив від суперників. За шість кіл єдиним гонщиком, який відмітився випередженням суперника на трасі, став Ґросжан. Призер 10 Гран Прі на своєму GDM Pellets фінішував шостим, чим останнє місце залишив Métropole Nice Фер’є останнім у заїзді. Перемога Паніса підійняла його до четвертого місця в заліку зі 116 балами. Ерлашер фінішував другим та залишився попереду в турнірній таблиці (117 очок). З Бертоном усе навпаки: третій на фініші та другий в сезоні (119). А лідером залишився Жан-Баптіст Дюбур (121) попри фініш четвертим у другій гонці.
P.S.: Щодо самого електромобіля Renault Zoe лідера сезону, сумарною потужністю обох двигунів 340 к.с., за лівреєю він дуже нагадує новатора Formula 1 1977 року – турбований Renault RS01…
