На початку минулого місяця Кабінет міністрів України призначив нового голову Державної митної служби – людину, яка зробила великий внесок у створення системи держзакупівель ProZorro, що дало змогу прикрити старі схеми під час здійснення цих закупівель. І ось, на своїй новій посаді, йому необхідно вирішити безліч складних завдань, одне з яких – проблема нерозмитнених автомобілів. В інтерв’ю виданню The Page Нефьодов розповів, яким він бачить вирішення цього питання і що має намір зробити для того, щоб закрити питання з “євробяхами”. Редакція “Автоцентру” публікує фрагмент цієї статті.
…
– Що ви думаєте про автомобілі з Європи?
– Якщо говорити відверто, це просто діра між нашим і європейським законодавством. У нас така система оподаткування: ми обкладаємо не володіння машиною, а машину. По-перше, машину легко обкласти. По-друге, якщо, наприклад, збільшити акциз на бензин, як в Європі, то це вдарить по вартості хліба й молока. Машини у нас асоціюється з багатством. Багатих наче й не шкода, візьмімо з них на повну.
В Європі дуже часто ситуація зворотна. Машини можуть бути дешевшими, особливо старі, але володіння ними набагато дорожче. Чому німець продає цю машину дешево? Не тому, що він такий дурень або цінує її менше, ніж цінує українець. А тому що у німця дуже дорога парковка, плата за утилізацію, екологічні збори. Тому для німця продати якийсь 20-річний Golf вигідніше, ніж заплатити за те, щоб його знищили. У нас користування машиною дешевше набагато. Тому і виникає цей ціновий диспаритет. Крім цього, є питання екології. Коли ми підписували угоду про асоціацію, було заборонено всі машини нижче, ніж євро-5. Головна проблема старих машин в екології та в сертифікації. Ми розберемося і наведемо там лад.
– Чи потрібно дозволяти українцям купувати такі дешеві уживані авто?
– Я за те, щоб дозволяти дешеві машини. І взагалі за зниження податків і мит наскільки це можливо, щоб бюджет залишався збалансованим. Тоді витрати треба теж знижувати. Але слід розуміти, що якщо ми це дозволяємо, то маємо ще додатково подумати над речами, які роблять всі великі міста світу, щоб обмежити кількість машин у центрі. Наприклад, різко збільшити вартість паркування в історичних центрах, або, як у Китаї, дозволяти проїзд парними днями машин з парними номерами, а непарними – з непарними. Це певна зміна регуляції. У нас не люблять ставитися до регуляторної політики, як до якогось аналізу наслідків. Я за дешеві машини, просто прошу депутатів до цього підійти, розуміючи, що далі буде в ланцюжку. Все необхідне з нашого боку – індикативи, документи, прозорість і зручність всього процесу – ми точно забезпечимо.
– Чи заборонять євробляхи?
– Євроблях не повинно бути. Тут я категоричний: точно не повинно бути машин на іноземній реєстрації, які їздять в Україні роками. Але має бути можливість поставити таке авто на українську реєстрацію за нормальною ціною, залежно від машини. І щоб це не суперечило Угоді про асоціацію. У нас є обов’язки з екології. А так я за те, щоб українці купували дешеві автомобілі, телефони й одяг. Я не бачу в цій торгівлі і полегшенні бізнес-активності ніякого негативу.
Звісно, будь-яке правило можна довести до абсурду. Наприклад, не можна ввозити старі 20-річні комерційні автомобілі. Я знаю реальні приклади, коли ввозять раму автобуса, який пройшов 200 тисяч кілометрів, наварюють новий корпус і реєструють його як нову машину. Це жах: беруть іржаву колимагу, і все одно держава має дозволити на ній їздити. Коли єробляхери проводили свої івенти, іноді було цікаво. У водія є гроші на старий Porsche і на його обслуговування, а він протестує і каже, що якби 200 доларів, то я б заплатив. Ти на бензин витрачаєш на тиждень більше. Я цього не розумію.
