В середині кокпітів було по-справжньому гаряче, про що заговорили пілоти, коли почули чергові коментарі про «нудні» гонки. Найяскравіше висловився лідер сезону Себастьян Феттель, який сказав, що не обов’язково, щоб хаос відбувався скрізь – просто інколи пілотам вдається втримувати свої позиції: всі бажають багато обгонів, окрім тих, хто попереду.
Отже, Феттель – лідер. З перевагою аж в одне очко над Льюісом Хемілтоном. І перед початком другої третини чемпіонату зовсім невідомо, хто в якій формі буде на наступних етапах. Що тоді казати про Гран Прі Франції, який повертається у Формулу 1 після 10-річної відсутності.
Десять років тому Ferrari здобула і перший ряд (цей показник вона повторила лише у 2017-му в Монако) та переможний дубль. Зробила вона це на трасі Маньї-Кур, а цього року Гран Прі Франції прийматиме Поль Рікар.
Це відома траса, яка декілька років тому була перебудована, на ній проводили різні тести та гонки менш важливих класів. І ось із відомою «галявиною», яка розфарбована у сині смуги зон вильоту, познайомиться і Формула 1.
Що очікувати? Абсолютно точно можна сказати, що на перемогу знову претендуватимуть всі топ-3 команди. Деталі всі ті ж самі: гума, вибір цієї гуми, робоче вікно, вітер, температура тощо. Це все вже встигли вивчити навіть не фахівці автоспорту.
Ferrari та Феттель були на вершині в Канаді, хоча рік тому не мали шансів там проти Хемілтона. Цього року британець лише рахував втрати.
Свою роль зіграли і двигуни. У Феттеля була нова силова установка, у Хемілтона – стара, яка ледь не відмовила. Але вже у Франції Mercedes представить другу спеціфікацію свого двигуна, тому може й додати. Точніше, вона додасть, але наскільки сильно?
Red Bull навіть у Канаді виглядала дуже сильно, попри хронічну проблему мотора у вигляді нестачі потужності. Вже відомо, що австрійська команда наступного року перейде на двигуни Honda, тому свою епоху з Renault вона буде поступово завершувати.
Епоха принесла чотири титули, але після цього були невдачі. Honda – новий початок. І ще одне питання – чи захоче в цьому брати участь Даніель Ріккардо, який теж став претендентом на титул, хоче через невезіння втратив багато важливих очок. Австралійцю треба знову все доводити, щоб отримати для себе найкращі умови. Є варіант, що його очікує місце у всіх трьох топ-командах – з тою чи іншою ймовірністю.
У свою чергу Макс Ферстаппен теж бажає довести, що він здатен їхати спокійно і при цьому так само швидко. В Канаді все вийшло, але стабільність не перевіряється однією гонкою. У той час як Ріккардо шукає собі притулок на наступний рік, Ферстаппен намагатиметься зіпсувати йому гру.
Щодо напарників Феттеля та Хемілтона, то два фіни в затінку. Валттері Боттас міг виграти тричі цього року, але не сталося. Кімі Райкконен також міг розраховувати на більше очок, але у його випадку – це максимум, про що він може жаліти.
Тут у гру втручаються пілоти із середньої групи. На місце Боттаса претендує й Естебан Окон. Французу не щастить, його напарник Серхіо Перес вже побував на подіумі, але за чистою швидкістю мексиканець цього року трохи поступається. Це – козир Окона, який дуже вдало розпочав сезон і тепер намагатиметься все реалізувати у рідній Франції.
А ось Райкконен має остерігатися Шарля Леклера, який на Sauber у трьох гонках заробляв очки! Виникає питання – куди ж подітися Ріккардо за такої конкуренції. І враховуємо те, що австралієць не буде погоджуватися на однорічний контракт.
Отже, у нас вже розпочався сезон переходів – це боротьба за краще місце у 2019-му. А поки що всім без винятку є що доводити у 2018-му. Наприклад, Ромену Грожану на Haas. Чи легко повірити в те, що француз є одним із двох пілотів, які цього року ще не набрали жодного очка? Дуже важко. При тому, що все у Грожана було, але шалений нефарт поки що залишає його за бортом Топ-10.
За очки у Гран Прі Франції поведе боротьбу й Renault. Французька команда допоки найстабільніша і немає підстав вважати, що щось зміниться на рідній трасі.
