Народний депутат Олег Барна, якого я дуже поважаю, подав законопроект 6219, яким запропонував скасувати оподаткування акцизним збором підакцизних легкових авто, якщо вони раніше були ввезені в Україну як непідакцизні вантажні, а потім переобладнані в легкові.
Причина в тому, що за умови імпорту вантажних авто акциз не платять, а якщо імпортувати легковики, причепи і мотоцикли – треба платити. Тому раніше, до 1.01.2015, існувала можливість оптимізації оподаткування: ввізши в Україну вантажне авто без акцизу і потім переобладнавши його в легкове, можна було уникнути сплати акцизу. Верховна Рада з 2015 цю пільгу скасувала, а Олег Степанович пропонує її повернути – тобто можна буде ввезти вантажне авто, переобладнати його в легкове і не платити за нього акциз!
Я поставлю питання інакше. А навіщо взагалі потрібен акциз на авто в Україні, якщо ми прагнемо до ЄС? Чому б нашим нардепам взагалі не скасувати акциз на всі автомобілі вантажні та легкові, і на причепи, і на мотоцикли?
Я реально підтримую такий законопроект, а не створення системи пільг!
Адже в жодній країні ЄС, окрім Польщі, акцизу на авто немає! Взагалі, акциз за своїм визначенням, вводиться на: шкідливі для людини товари (типу алкоголь і тютюн), високорентабельні товари (типу нафтопродуктів) або предмети розкоші.
Автомобіль шкідливий чи може це розкіш?
І взагалі, що таке акциз?
Батьківщиною акцизів вважають Голландію, але найактивнішими були британці. У них навіть був акциз на кількість вікон у будинку. Логіка була такою: той, хто має багато вікон, непогано заробляє і приховує доходи. І доки діяв цей акциз, городяни просто замуровували вікна. Схожа історія сталася з акцизом на газети: небагаті англійці почали брати їх в оренду на годину-другу.
У сучасному світі основними стали акцизи на 1) тютюн, 2) алкоголь і 3) нафтопродукти (їх обкладають майже скрізь), але є й менш звичні, наприклад на сміття, ігрові автомати і лотерейні квитки.
Мабуть, сміття вважали розкішшю. Чому розкішшю? Просто в стародавні часи в деяких країнах влада вводила збори на сіль і перець. Але на той момент це був різновид податку на розкіш. У Німеччині зберігся відгомін тих днів – досі існує акциз на каву. Причому на розчинну він удвічі вищий, ніж на мелену. Чиновники ЄС останнім часом дуже багато говорять про податки на фаст-фуд і цукор. Але лише в одній країні його ввели реально – п’ять років тому в Данії.
Якщо брати найрідкісніші акцизи, то реально ефективними можна вважати податок на заборонені наркотики у США. У багатьох штатах він існує з однією єдиною метою – щоб було за що садити представників наркобізнесу. Як правило, довести в суді причетність босів мафії до виробництва і збуту зілля дуже складно, а от несплату податків – набагато легше.
Втім, є приклади й іншого роду – акциз на легальну проституцію. У Канаді його стягують з кожного борделю. Там також існує ще один екзотичний акциз – на автомобільні кондиціонери. Передбачається, що вони шкідливі для екології.
Ну а взагалі за кількістю акцизів всіх випереджає Індія – там майже всі товари місцевого виробництва підакцизні, зокрема й автомобільні шини.
А в ЄС, як я вже говорив, акцизу на авто ніде, крім Польщі, немає! Залишилося нам визначитися лише куди ми інтегруємося: в ЄС чи в Індію з Канадою, а потім або ввести акцизи на все в країні, або ж скасувати акцизи на всі автомобілі, як у ЄС.