Сірий Rapid з турбодвигуном і 6-ступінчастою механікою – справжній рекордсмен. Ще жоден автомобіль не служив нам більше трьох років, і жодному не діставалося стільки випробувань. Машина пробігла 75 тис. км, пережила три багатомісячні народні тест-драйви, одну революцію в країні, гарантійний термін, легку ДТП, дюжину дальніх поїздок Україною в усі чотири пори року… І це тільки те, що вдалося згадати навскидку. На цьому тлі якось вже не має сенсу говорити про щоденну рутину у вигляді поїздок на роботу–з роботи і про дрібні службові вояжі по Києву. Серйозних претензій до автомобіля загалом ніхто з журналістів не висловив. Фінальна діагностика на незалежній СТО теж не виявила особливих огріхів.
Двигун
Бальзам на душу шанувальникам даунсайзингу і високих технологій: моторчик об’ємом 1,2 л із безпосереднім уприскуванням і турбонаддувом за 75 тис. км не виявив жодних ознак зношення! Це підтвердила діагностика з пристрастю, яку ми провели на незалежній СТО Bosch Service. Мастило двигун не їсть, витоків і навіть слідів потіння немає, скільки не шукали.
Хіба що місяць тому ми поміняли свічки, і то не через якісь збої в двигуні, а лише тому, що нам не сподобався їхній зовнішній вигляд, коли ми викрутили їх для фотосесії. Інших проблем з турбомотором за три роки не було, і це за умови неабияких для такого об’єму 105 к.с. і 175 Нм крутильного моменту! Такі дані забезпечують машині чудову динаміку, при цьому вона споживає від 5,5 л бензину на 100 км (траса) до 6,5 л/100 км (місто). А за бажання в далекій дорозі ми легко досягали показника 3,9 л/100 км.
Залишається додати, що до питання якості палива ми з трепетом підходили тільки в перші півроку тест-драйву, а потім якось звикли і почали заправлятися на всіх АЗС без розбору. Звісно, до відвертої бодяги справа не доходила, зате кілька разів пробували навіть дешеве і екзотичне для нас біопаливо.
Кузов
Про те, наскільки зручний і практичний рапідівський кузов, сказано і написано вже достатньо. Пасажирам у ньому не тісно, багажник великий (550 л), і вантажити речі неважко, оскільки ми маємо справу з ліфтбеком. За три роки користування машиною не було таких речей, які не помістилися б в нашому «Рапіді». Оздоблення інтер’єру виявилося стійким – серйозних слідів зношення на сьогодні не спостерігається. Одного разу нам довелося фарбувати передній бампер, який постраждав у дорожній штовханині столиці, в іншому лакофарбове покриття кузова непогано збереглося. Тим паче, що найуразливіші місця – бампер, передній край капота, корпуси дзеркал – ми обклеїли захисною плівкою AutoProTech. Природно, що в цих місцях «рідне» покриття «Рапіда» збереглося в бездоганному стані.
Ходова
Проблем не те щоб зовсім не було, але важко сказати, чи проблеми це… Судіть самі: за 75 тис. км пробігу ми викинули дві порвані шини і двічі мили стабілізатор. Шини постраждали на суворих ямах, а під втулки стабілізатора набивалися пил і пісок, тому з’являвся скрип. Інших питань до ходової не виникало. Всі її розхідники все ще «рідні», зібраність машини і пружність підвіски на колишньому рівні, незважаючи на те, що за бажання на сайлент-блоках можна розгледіти дрібну павутинку утомних тріщин. І хоч би там як, все так само – ні люфтів, ні стукотів.
Обладнання
Все обладнання тестового Skoda Rapid працює справно і без нарікань. Хіба що нещодавно довелося поміняти лампочку в правій фарі ближнього світла, а рік тому міняли запобіжник підігріву сидінь. Втім, назвати ці дрібниці несправностями навіть язик не повертається.
Трансмісія
Щодо трансмісії (нагадаємо, це 6-ступінчаста механіка) зауважень не було: куліса, зчеплення і елементи його приводу все ще «рідні». Варто відзначити, що багато в чому завдяки коробці передач Rapid 1.2 TSI відрізняється рідкісним поєднанням динамічності і паливної економічності. А найсуттєвішою роботою під капотом була гарантійна заміна подушки силового агрегата на 30 тис. км. Нова деталь була іншою на вигляд, її посилено з урахуванням досвіду експлуатації в умовах України.
Rapid 1.2 TSI виявився в усіх сенсах універсальним автомобілем, до того ж найбільш економічним і динамічним.
Фото з архіву редакції