Певен, що якщо закрити лого цього автомобіля, мало хто вгадав би його марку, а тим більше модель. MG хоч і відомий бренд, але у нас ще не настільки розповсюджений. Тож тим цікавіше буде сьогоднішній тест, адже маємо нагоду ближче познайомитись з MG One.
Історія
Історія компанії налічує більше ста років і походить від невеликих майстерень, де Вільям Моріс та Сесіл Кімбер збирали та ремонтували свої перші автомобілі Morris. Саме назва одного з “дилерських центрів”, як тепер назвали б ті майстерні, і дала назву майбутньому бренду.
Партнери також брали участь у перегонах, успіх у яких мотивував на створення все нових і нових спортивних версій. Першими в лінійці були спортивні автомобілі 14/28 та 18/80. А 1928 року з’являється двомісний родстер MG Midget. Ця модель виявилася знаковою для MG – вона перемагала у багатьох автоперегонах на той час, а гонщик Таціо Нуволарі встановив на ній рекорд середньої швидкості на роки вперед. MG славилася своїми спортивними автомобілями, і саме вони становили переважну частину її модельного ряду.
MG Midget (фото wikipedia.org)
Так, згодом MG здобула славу виробника спортивних автомобілів, розквіт якого припав на 50-60 роки минулого сторіччя. У 80-х автосвіт міг назавжди попрощатися із брендом MG, але його врятувала Rover Group. Згодом MG перейшла до BMW Group.
Новітня історія бренду MG починається у 2006 році, після того, як компанія Нінджінг Автомобайл придбала марку майже за 100 мільйонів доларів. Але справжній ріст почався, коли MG перейшов під крило концерну SAIC. Частина виробництва повертається до Великобританії, а модельний ряд починає повністю трансформуватись. Чималі інвестиції у сотні мільйонів доларів пішли на розробку і створення нових моделей, першими з яких були седани та ліфтбеки, а згодом їх змінили кросовери та електромобілі.
Щодо моделі MG One, то її було представлено у 2021 році, і це новинка, яка не має попередніх поколінь.
Комплектації та ціни
Аби правильніше сприймати цей кросовер, давайте будемо дивитися на нього крізь призму ціни. Отже, MG One пропонується з єдиним можливим двигуном – це турбований 1.5; автоматом-варіатором; моноприводом, і у двох комплектаціях на вибір: COM та LUX.
Ціни доволі цікаві. Так, версія COM наразі оцінена в 900 059 грн., а це приблизно 23 тисячі доларів. Топова комплектація, і саме така в нас на тесті, вартує 1 073 845 грн., а це трохи більше 27 тисяч доларів.
Цікаво зауважити, що серед стандартного оснащення LED фари, круїз-контроль, камера заднього огляду, задній парктронік, безключовий доступ, мультимедійна система з Android Auto та Apple CarPlay, та багато чого ще. Офіційна гарантія на автомобіль становить 5 років та 150 000 км пробігу.
Дизайн
Перше, що впадає в око, коли дивишся на тестовий MG One – це приголомшливий колір-хамелеон, який повністю розкривається у сонячну погоду. Виглядає дуже багато та, погодьтеся, красиво. До речі, в техпаспорті він записаний просто як сірий.
MG One має присадкуватий силует, рельєфні боковини та доволі агресивне оформлення передньої частини. Тут ошатна решітка радіатора, фактурний бампер світлодіодні фари Led з внутрішнім оригінальним малюнком і світла, і поворотників. За нашими замірами їх освітленість складає 370 люкс, і це, до речі, один з найвищих показників за останній час. В профіль ансамбль доповнюють 19-дюймові диски з оригінальним малюнком.
Що мені сподобалось у зовнішності – тут є цікави елементи дизайну, але немає кричущого декору. І хоча зустрічаються деякі запозичення, це стосується між іншим і салону, вони не виглядають плагіатом, і можна сказати, що у марки з’явився свій власний стиль. Тож MG One виглядає явно дорожче, ніж вартує.
В салоні
Інтер’єр з першого погляду справляє вау-ефект: цифровий кокпіт, шкіряне оздоблення, стильний декор, великий панорамний дах з люком, просторий салон. Та навіть якщо починати “на крок раніше” – з дверей – то вони тут приємно важкі, що відразу відчувається при їх відчиненні та закритті.
Екрани і мультимедіа тут у головних ролях. І хоча це три окремі сегменти, виглядають вони, як єдине ціле, чим відразу привертають увагу. Найбільшим є 12.3-дюймовий сенсорний екран мультимедійної системи зі стриманою кольоровою гамою. В нього гарна якість картинки та майже цілком логічне, зрозуміле меню.
Основні функції виведено у чотири блоки, а допоміжні налаштування зібрані окремо. Втім, здивувало розташування регулювання гучності, яке запрятали у випадаюче меню, а фізичних кнопок чи “крутилок”, окрім тих, що на кермі, для цього зовсім не передбачили. Хоча з іншого боку сподобалось, що деякі важливі функції винесли на кнопки на головний екран.
Наприклад, камеру кругового огляду, при чому не на 180 градусів, а на всі 360! Картинку навколо машини можна обертати, як вам заманеться, щоби роздивитись ситуацію навколо під будь-яким кутом. Сама картинка з камер щоправда простої якості, але і клас машини не преміум. Само собою камера автоматично вмикається, коли ви починаєте рухатись заднім ходом, а також коли вмикаєте покажчик повороту – в такому разі на картинці буде вид зверху та збоку. Це класна фішка, особливо коли не впевнений в перешкодах праворуч від авто.
7-дюймовий дисплей панелі приладів виявився доволі яскравим (яскравість дисплеїв регулюється окремо) і заточеним під допоміжну інформацію. Натомість спідометр та тахометр цифрові і розташов по краях екрана. От якщо б їх ще можна було змінювати на аналогові… Ошатне кермо із зкошеними секціями зверху та знизу показників не перекриває, але шкода, що регулюється тільки по куту нахилу.
І найбільш цікаве рішення щодо екранів – це 5.4-дюймовий сенсорний екран функцій водія ліворуч від керма. На ньому зібрали регулювання дзеркалами, зовнішнім освітленням та центральним замком. Виявилось зручне та практичне рішення, хіба що вночі система автоматично “тушить” підсвічування цих кнопок, і їх доводиться шукати наосліп.
Центральна консоль двоповерхова, із гарним селектором автоматичної коробки, місцем для дрібних речей, бездротовою зарядкою для смартфона та великим охолоджуваним боксом під підлокітником. Ну а на полицю поверхом нижче можна покласти речі, які ви хочете приховати від зайвих очей.
Крісла з перфорованою шкірою гарні як на вигляд, так і по своєму профілю і рівню мякості. Регулювань тут щоправда небагато, але зручна посадка саме в кріслах для мене знайшлася швидко, шкода лише, що кермо не можна відрегулювати по вильоту.
На другому ряду сидінь просторо, тут рівна підлога, при зрості 1,82 м достатньо місця як по висоті, так і для ніг. Сподобалися і широкі дверні отвори, що не заважають посадці-висадці. Для задніх пасажирів є свої дефлектори, кишеньки в спинках передніх крісел, але на мою думку найбільше їм сподобається панорамний дах.
Об`єм багажника заявлено на рівні 336 літрів, і це той рідкісний випадок, коли здається, що цю цифру занизили, адже візуально він виглядає більшим. Сподобались якісне оздоблення боковини, полиця (а не шторка), яка прикриває багаж, і відсутність пластику. Під фальшпідлогою приховано невеличкий органайзер, а під ним ще й докатку. А мати запаску під рукою – це завжди гарне рішення. І ще один позитивний момент – голого металу ми не побачили, адже все прикрито шумо- та віброізоляцією.
Драйв
MG One оснащений турбованим 1,5-літровим двигуном (15C4E) потужністю 167 к.с. Цей силовий агрегат належить до родини двигунів SGE, що її було розроблено сувмісно концернами GM та SAIC, та включає в себе лінійку моторів від 1 до 1,5 літра. Тож братів цього силового агрегата можно зустріти під капотами і Opel, і Chevrolet, а почали їх встановлювати 10 років тому.
Перші враження від їзди містом виважені. У кросовера дуже спокійні, підкреслено плавні реакції на дії водія акселератором, легке кермо. Автомобіль налаштовує на спокійний драйв. Та разом з тим швидкість MG One набирає легко, часто навіть і непомітно, адже не вимагає для цього активної роботи акселератором. А по зовнішньому шуму здогадатись, що ви розігнались, доволі важко, адже шумоізоляція тут відмінна!
Тож нам було дуже цікаво заміряти прискорення 0-100 км/год, адже в характеристиках заявлено 8,8 сек. і це вже заявка на гарненьку динаміку. Після кількох спроб прискорення MG One показав результат 8.89 сек. За необхідності кросовер прискорюється легко та рівномірно, реалізуючи піковий крутний момент двигуна у 275 Нм в діапазоні від 1700 до 4400 обертів. Відчувається, що такого двигуна йому цілком вистачає. Варіатор робить такі прискорення лінійними, але все ж таки намагається імітувати перемикання класичного “автомата”. Тут є два режими, “Звичайний” та “Супер Спорт” (цікаво, чому відразу “Супер”? а де просто “Спорт”?), і якби був ще економічний, було в взагалі чудово. Бо педаль акселератора дуже таки чуттєва, і іноді її хочеться трохи задемпфувати.
На трасі MG One тримається впевнено, може їхати жваво та легко виходити на випередження, тож задніх точно пасти не буде. Побудований на платформі SIGMA, він має повністю незалежну підвіску: стійоки «Мак-Ферсон» з алюмінієвими поворотними кулаками спереду і багатоважільну схеми позаду. Ходова частина дуже добре проходить хвилі та стики на дорозі, добре демпфує нерівності середнього калібру. А ось малі недоліки на асфальті “перебирає” помітно, хоча і намагається мінімально транслювати це в салон чи на кермо. У віражах кросовер сильно не крениться, але часто вимагає коригування траєкторії кермом.
Щодо витрат пального, то до заявлених по місту 7 л. я не дотягнувся, отримаши цифри у 8-9 літрів. Але це у різних режимах і не намагаючись їздити тільки економічно.
Висновок
Відверто кажучи, спочатку я був налаштований скептично, але поїздивши на MG One та провівши з ним кілька днів, зрозумів, що кросовер мені подобається. Так, в ньому є аспекти, які можна (і треба) поліпшити, але ж будемо зважати на ціну, за яку пропонується цей автомобіль! Тож тут можна піти на компроміси і ти розумієш, через що ти на них готовий.
В MG One відчувається, що над машиною старанно працювали, намагалися перевершити якщо не самих себе, то принаймні конкурентів, і результат цієї праці помітний. Певен, що цікавий дизайн, гарне оснащення та турбодвигун із вдало налаштованим автоматом та ходовою зможуть привабити для MG One своїх покупців.