Цього дня, 22 травня 2004 року, у Львові відбувся урочистий показ найновішого міського автобуса – ЛАЗ СityStar A-183. Він став першою серійною моделлю з низькою підлогою в історії заводу. Цей 12-метровий автобус великої місткості був розрахований на 100 пасажирів і мав 28 місць для сидіння.
Основу кузова складав сталевий просторовий каркас, на який навішували панелі. Цікаво, що передню та задню стінки кузова зробили зі склопластику. Це, по-перше, знижувало його вагу, а по-друге, спрощувало усунення дрібних пошкоджень, а якщо потрібно, то й заміну всієї панелі.
В оформленні інтер’єру автобуса широко застосовувалась продукція провідних закордонних виробників. Так, в оббивці крісел використали матеріали французької фірми Herbert Kneitz. Для покриття підлоги було залучено продукцію компаній Grabo (Угорщина) та Altro (Великобританія).
А внутрішні панелі виготовила компанія Automet (Польща). У салон вели три двостулкові двері, а підлога його розташовувалася всього за 37 см від землі. А для моторного відсіку знайшли місце у лівому задньому кутку кузова. Там він займав невелику площу та не заважав проходу пасажирів.
Рядний турбодизель – “шістка” Deutz розвивав 265 л. с. Він міг працювати в парі з автоматичною коробкою Voith або ZF. Підвіска всіх коліс була пневматичною. Її обладнали системою kneeling, завдяки якій автобус міг присідати на зупинках, полегшуючи посадку та висадку.
Того ж дня, 22 травня, на Львівському автобусному заводі можна було побачити і машину, розроблену на базі цієї новинки – ЛАЗ АХ-183 «Аеропорт». Цей перонний автобус призначався для доставки пасажирів від будівлі аеровокзалу безпосередньо до літаків або у зворотному напрямку.
Салон його був розрахований на 130 чоловік і мав лише 13 місць для сидіння. Кузов, на відміну від базової моделі, оснащувався пасажирськими дверима з двох боків: чотирма – з правої, та двома – з лівої.
Офіційна ж презентація цього автобуса відбулася пізніше – 25 липня. І проходила вона, що цікаво, безпосередньо на території Міжнародного аеропорту «Київ» у Жулянах.
