На вітчизняних дорогах сьогодні можна зустріти вживані іномарки найрізноманітніших брендів, у тому числі й дуже рідкісних як для нашого споживача. Приклад тому – індійська мікролітражка Maruti 800. Машина протрималася на конвеєрі із різними змінами 31 рік. Усього було виготовлено 2,87 млн од., переважна більшість яких (2,66 млн од.) для місцевого ринку.
Це був перший по-справжньому, народний автомобіль для Індії, що мав сучасну, передньопривідну конструкцію. За ним шикувалися величезні черги – з моменту замовлення до отримання покупцям доводилося чекати близько трьох років, чим не могли не скористатися ділки на чорному ринку.
На вулицях Києва, 2022 р
Історія машини сходить до 1982 року, коли між компаніями Maruti Udyog та Suzuki Motor було утворено СП. Спочатку воно займалося лише імпортом японських автомобілів, а у грудні 1983 року стартувало місцеве виробництво моделі Maruti 800. У її основу поклали Suzuki Alto першої генерації (SS30/40). Початковою метою було доведення рівня локалізації до 35%. Наприкінці 1986 року розпочався випуск машини другої генерації – на базі Suzuli Alto наступного покоління (SB308). Тут уже з’явився новий 3-циліндровий двигун робочим об’ємом 796 см куб. та потужністю 37 к. с.
Фірмова емблема інтегрована до кнопки відкриття капота, безпосередньо на його кришці
Саме такий автомобіль і був нещодавно помічений на одній із київських вулиць. Він має довжину всього 3335 мм, ширину 1440 мм та висоту 1405 мм. Споряджена маса складає 650 кг, а повна – 1000 кг. Автомобіль отримав непогану як для цього класу динаміку розгону – від 0 до 100 км/год за 14 секунд і максимальну швидкість 140 км/год.
Дорестайлінговая модель, в даному випадку фари вже нерідні – округлі замість прямокутних.
У нашому випадку машина 1994 випуску. І вона ще дорестайлінгова. Останній, що цікаво, був проведений у жовтні цього ж року – на видозміненій решітці радіатора шильдик з назвою марки та моделі, прикріплений з лівого боку, замінила центрально розташована емблема. На старій машині фірмовий логотип був інтегрований до кнопки відкриття капота, безпосередньо на його кришці (див. фото). Після модернізації капот відкривався вже виключно із салону.
Модель після рейстайлінгу 1994 року
Популярність Maruti 800 набирала обертів. До 1988 року завод досяг показника 100 тисяч автомобілів на рік (разом із позашляховиком Gypsy на базі Suzuki SJ410). До 1991 року частка місцевих комплектуючих зросла до 65%.
Модель після рестайлінгу, на вулицях Києва, 1997 р. Фото автора
Машину почали постачати на експорт. Так, перші автомобілі відправили до Угорщини ще в 1987 році, за ними пішли Чехія та Югославія. А 1989 року «індус» вийшов на ринок Франції, 1990-го – Нідерландів, пізніше – Мальти, Італії та Великобританії. Цікаво, що у 1992 році для європейських покупців Maruti постала у більш сучасному виконанні – з каталітичним нейтралізатором. Усі автомобілі для Європи обов’язково комплектувалися пасками безпеки.
Maruti 800 на вуляцях Києва, 1991 р. Фото Леоніда Гоголєва
З 2008-2009 років попит на машину в Індії почав падати. На місцевому ринку з’явився більш доступний конкурент, який став найдешевшим авто у світі – задньомоторний 2-циліндровий Tata Nano, що стояв всього 123 000 рупій проти 184 641. Може б Maruti 800 випускалася б й довше, проте машину остаточно поховали введення екологічних норм Євро 4. Історія першого по-справжньому народного індійського автомобіля закінчилася в 2014 році.
Tata Nano на вуляцях Мумбаї, 2011 р. У стандартній комплектацій було лише праве дзеркало – з боку водія. Фото автора