Цього дня рівно 48 років тому у світі автомобільного спорту відбулася сенсація: перший і єдиний раз за всю історію гонок Формули-1 перемогу здобула машина не двовісна, як звичайно, а тривісна.
Все почалося з того, що у 1976 році до регламенту Формули-1 було внесено безпрецедентну новацію: у цих перегонах дозволили брати участь не лише чотириколісним, а й шестиколісним болідам.
Першою такою машиною став Tyrrell P34-Ford, який взяв активну участь у перегонах на Гран-прі Швеції вже 13 червня того ж року. Дві такі тривісні новинки вибороли лідируючі позиції. У результаті перемогу здобув спортсмен із Південної Африки – Джоді Шектер, а другим став француз Патрік Депайє. А найшвидший на двовісній машині – досвідчений Мікі Лауда, який пілотував Ferrari 312T2, змушений був задовольнятися лише третім місцем.
Конструктор автомобіля Tyrrell P34-Ford Дарек Гартнер шукав способи зменшити аеродинамічний опір машин «Формули 1». Для цього він вирішив встановити спереду не два керовані колеса, як звичайно, а чотири, але меншого діаметру – 10 дюймів (250 мм). І тепер вони не виступали над площиною передньої частини кузова, покращуючи його обтічність.
Поліпшилася не лише аеродинаміка, а й керованість автомобіля. Підвищилася й безпека – у разі падіння тиску в одній із передніх шин колеса іншої пари рятували положення.
На автомобілі був встановлений двигун Ford Cosworth DFV, який у версії 1976 року розвивав 475 к. с. при 10 400 об/хв. Кузов боліда, виготовлений зі склопластику, мав характерний високий кокпіт, в якому пізніше зробили два бічні віконця, щоб водій міг спостерігати за передніми колесами. Машина важила близько 600 кг та могла розвивати до 320 км/год.
Незважаючи на успіх у гонці на Гран-прі Швеції, екзотичні шестиколісні автомобілі Формули-1 не набули поширення. І наступна модель Tyrrell, що з’явилася наприкінці 1977 року, була вже звичайна, двовісна.
Однак слід сказати, що в тому ж 1976 році, за машиною Tyrrell P34-Ford, з’явилася і ще одна Формули-1 – тривісний March 240/761. Однак у нього дві пари коліс були не спереду, а ззаду. Та й діаметр їх зменшений не був. Адже завдання цієї «парочки» було інше, ніж у Tyrrell: покращити зчеплення коліс з поверхнею траси.
Цікаво, що цифра 240 у назві автомобіля позначала колісну формулу, прийняту на англійських парових тягачах. Цифра 2 позначала два керовані колеса, цифра 4 – чотири ведучі колеса, 0 – жодного, яке просто вільно оберталося. А з другою цифрою – 761 було простіше: 76 – сезон 1976 року, а 1 – Формула-1.
Болід March 240/761 в музеї Louwman, 2011 р. Фото автора
Автомобиль March 240/761 прошел цикл интенсивных испытания на трассе Сильверстоун в Англии. Интересно, что их проводил Иан Шектер – старший брат упомянутого выше Джоди Шектера, который выступал на другом трехоснике – Tyrrell P34-Ford.
До участия же в соревнованиях дело, однако, не дошло. В конце сезона 1977 года команда March ушла из гонок «Формулы 1». И машину выкупил английский альпинист Рой Лэйн. Сегодня она находится в известном автомобильном музей Louwman в Гааге (Нидерланды).
Что же касается трехосных автомобилей «Формулы 1», то этот путь был признан тупиковым и в 1983 году они были запрещены регламентом.