Рівно 60 років тому спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля “Восток-1”.
Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів.
У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв’язку.
Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет.
Автобус працював на космодромі “Байконур” аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл.
У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е.
А автобус нового покоління для космонавтів з’явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н “Україна”, тоді ще дослідна.
ЛАЗ-699Н
На відміну від базового автобуса ця машина мала абсолютно герметичний салон із подвійним склом та кондиціонером. У середній частині салону були зроблені зовнішні двері, за якими обладнали спеціальний шлюзовий відсік з системою пиловидалення — своєрідний пилосос. Звідти можна було зайти в один із двох відсіків, ізольованих одне від одного. А у водія була своя, теж повністю ізольована кабіна.
Таких автобусів виготовили два: один для перевезення основного космічного екіпажу, інший – для дублерів. Зробили і ще один автобус — звичайного типу, допоміжний. Усі ці машини використовували в центрі підготовки космонавтів і в 70-ті, і в 80-ті роки.
ЛАЗ-5255П
“Космічні автобуси” третього покоління також створили у Львові, в колишньому ДСКБ, перейменованому в конструкторсько-експериментальний інститут автобусобудування. Їх розробили на базі перспективної моделі ЛАЗ-5255 “Карпати”, яка, на жаль, так і не пішла в серію.
Для всебічних випробувань, зокрема і краш-тесту було спеціально виготовлено кілька автобусів-дублерів. Один із них показали публіці на одній із виставок ще в 1984 році. А до кінця десятиліття було побудовано дві машини ЛАЗ-5255П, призначені вже для реальної експлуатації безпосередньо на космодромі.
