Від родстера до броньовика: як склалася доля відомої моделі
Модель Ford A стала наймасовішою моделлю компанії після свого знаменитого попередника – Ford T.
До другої половини 20-х років автомобіль Ford T, з’явившись ще в 1908 році, вже безнадійно застарів. І з 1 травня 1927 року його випуск припинили. А вже 2 грудня пішла у виробництво абсолютно нова модель, що отримала назву Ford A.
Вона перевершувала «ветерана» за всіма статтями. Потужність 4-циліндрового двигуна (3285 см куб.) збільшилася вдвічі – до 40 к. с. Замість двоступеневої планетарної коробки передач з’явилася досконаліша за конструкцією – триступенева, зі ковзними шестернями. Гальма були встановлені вже не на двох задніх, а на чотирьох колесах. У підвісці на поперечних напівеліптичних ресорах з’явилися амортизатори. А після аварії під час випробувань машина отримала ще й безосколкове вітрове скло. Максимальна швидкість зросла з 70-80 км/год у Ford T до 85-100 км/год, залежно від модифікації.
Ford A був приречений на успіх. За перші 16 місяців продажів його придбали понад мільйон людей. В 1928 році машина пропонувалася з дев’ятьма різними типами кузовів, а в 1929-му – 30 рр.. – вже з вісімнадцятьма. Серед них, крім легкових, були і такі улюблені американцями пікапи і невеликі закриті фургони вантажопідйомністю близько 500 кг.
У 1930 році модель зазнала рестайлінгу. Зокрема, помітно вище став радіатор збільшеної ємності. Виробництво автомобілів Ford A припинили взимку 1931-1932 років. Загалом у США було виготовлено 3 млн 837 тис. 503 машини. А якщо додати сюди продукцію заводів Ford в Англії та Німеччині, то вимальовується цифра близько 4,5 млн автомобілів Ford типу А.
Ще 31 травня 1929 року було укладено угоду між СРСР та фірмою Ford про співпрацю у галузі автомобілебудування. Американській стороні вона було дуже доречною, адже в США в цей час вирувала криза. Дуже потрібна була угода і Радянському Союзу, де збиралися стати на шлях масової автомобілізації країни.
Ще 1929 року в Харкові, на невеликому автоскладальному підприємстві, переобладнаному з цукрового заводу, зібрали із заокеанських деталей близько 100 автомобілів: у більшості півторатонних вантажівок типу Ford AA та десяток легкових машин Ford A. Однак подальшого розвитку виробництва не вийшло. Справа в тому, що найвище союзне керівництво вирішило будувати в Харкові не великий автотракторний завод, як передбачали на початку, а тракторний (і за сумісництвом – танковий).
Тому легкові машини Ford A, як і вантажівки-«полуторки» Ford AA, стали збирали з імпортних частин у Нижньому Новгороді та Москві. Але вже 1932 року на новозбудованому Нижегородському автозаводі почалося повноцінне виробництво аналогічних моделей: з 28 січня ГАЗ-АА та з 8 грудня – ГАЗ-А.
До 2 січня 1936 року було виготовлено 41 917 легкових «газиків» із кузовом фаетон. Плюс 5265 пікапів ГАЗ-4 на їх базі, розрахованих на 500 кг вантажу. Збудували також кілька дослідних екземплярів ГАЗ-6 – із кузовом седан. Випускалися також легкі бронеавтомобілі ФАІ – з 1933 року на базі Ford A та з 1934-го – на базі ГАЗ-А. Усього їх було зібрано 676 шт.