Догляд за сучасним автомобілем – справа доволі проста. Доки машина на гарантії – їзди собі на офіційний сервіс й не вигадуй. Багато хто скаже, що сучасний водій взагалі не має турбуватися про своє авто. Але це не так. Не забуваймо про реалії нашої країни! А хто піклуватиметься про автомобіль, якщо не його власник? Особливо актуальним це стає для машин із пробігом понад 100 тис. км, коли гарантія вже закінчилася, а проблеми тільки починаються. Тож дізнаймося, як доглядати за головним і одним із найдорожчих агрегатів автомобіля – його двигуном.
Змінюй мастило вчасно
Система змащення двигуна виконує три важливі функції – змащування робочих поверхонь мотору, їх охолодження та промивка. Із часом мастило втрачає свої властивості і вже не виконує покладені на нього функції. Тож його потрібно регулярно замінювати. Для кожного двигуна існує встановлений виробником інтервал між замінами мастила. Його необхідно чітко дотримуватись, адже від цього залежить і технічний стан, і гарантія на автомобіль, якщо він новий. Як правило, цей інтервал становить 15 тис. км. Якщо пробіг автомобіля більший за 100 тис. км, цей інтервал рекомендовано скоротити до 10 тис. км. А для особливо старих моторів міняти мастило треба ще частіше.
Для кожного автомобіля чітко декларується тип мастила, характеристика його в’язкості. Але коли гарантія закінчується, виникає спокуса заощадити на мастилі, купивши, наприклад, «напівсинтетику» замість «синтетики». Якщо двигун «із сучасних», з турбіною і безпосереднім впорскуванням, то економити на мастилі не варто. Такі мотори розраховані для роботи лише із синтетичними мастилами.
Для більш старих атмосферних двигунів допустиме використання напівсинтетики. Але тут слід розуміти, що напівсинтетичні мастила мають гірші властивості в умовах критично низьких й високих температур. Їхня мінеральна основа схильна до окислення. Це означає, що під час експлуатації в складних умовах краще використовувати лише «синтетику». Із цього можна зробити висновок: що старіший двигун, то більш якісного мастила він потребує. От і виходить, що доки мотор новий, на мастилі не заощадиш, тому що цього потребує гарантія. А коли з пробігом, то вже треба підтримувати його «здоров’я». Саме тому мастило можна вважати одним з найважливіших витратних матеріалів.
Не забувай про фільтри
Під час заміни мастила замінюють і фільтр для мастила. Але не варто забувати ще про два фільтри – повітряний й паливний. Їх також треба регулярно замінювати згідно з інструкціями виробника. Забитий повітряний фільтр може сильно вплинути на якість роботи двигуна, його потужність. Якщо ж паливний фільтр давно не міняли, існує небезпека потрапляння в паливну систему осаду з палива, а це не дуже добре.
Ланцюги й ремені
У різних моторів газорозподільчий механізм може приводитись у дію або ланцюгом, або ременем. Була ще схема з шестернями, так звана «гітара», але коли то було… Так от, зношений ремінь може обірватися, що у більшості двигунів призведе до удару поршня із клапанами. Тобто двигун повністю вийде з ладу, що призведе до необхідності дорогого капремонту.
Щодо ланцюга, то прийнято вважати, що він набагато надійніший за ремінь і розрахований на увесь час експлуатації двигуна. Але ланцюг зазнає великих вібронавантажень. Це призводить до його розтягування. Тож необхідно регулярно перевіряти цей параметр.
Для кожного двигуна інтервали заміни свої. І у випадку із ременем їх необхідно чітко дотримуватись, а краще навіть міняти ці елементи заздалегідь. Зазвичай міняти ремінь необхідно на 60–100 тис. км пробігу. Перевірити натяг ланцюга треба вперше на 100 тис. км і далі стежити за його станом, зменшуючи щоразу інтервал між перевірками.
Пальне
Тут усе просто і очевидно. За якістю пального треба уважно стежити, уникаючи заправок на сумнівних АЗС. Краще обрати для себе дві-три перевірені АЗС і заправлятись на них по черзі. Сучасні бензинові і дизельні двигуни доволі чутливі до якості пального. У перших використовується безпосереднє впорскування, у других – форсунки та система Common Rail. Ремонт та заміна цих вузлів коштує чимало, тож економити кілька десятків гривень на заправці не варто.
Зазначимо, що перед зимовим сезоном власникам авто з дизельними двигунами слід мати присадку антигель, що додається до дизелю (безпосередньо в бак) за дуже низьких температур (-20 та нижче) і гарантує безпроблемний запуск двигуна за будь-яких морозів.
Холодні пуски
На холоді мастило у двигуні й трансмісії густішає, як і дизельне паливо, бензин гірше випаровується. Метал звужується, зазори в робочих поверхнях двигуна збільшуються, що призводить до падіння компресії. Стартер, відповідно, зазнає великого навантаження. А загустіле мастило важко прокачується системою. І от тут прихована найбільша проблема. Доки двигун не вийде на робочу температуру, він працює у режимі мастильного голодування, що зовсім не корисно, особливо якщо збільшуються зазори у робочих поверхнях.
Що може зробити водій, аби полегшити нелегку долю двигуна взимку? Насправді не так і багато. Найбільшого зношування двигун зазнає під час довгої роботи від стартера. Адже все у двигуні приводиться до руху, але достатнього тиску мастила ще немає. Після запуску необхідно дати двигуну трохи прогрітися – попрацювати без навантаження.
Важливо: НЕ треба надто довгих прогрівів.
3-4 хвилин буде цілком достатньо. Але рухатись перші 10-15 км треба не поспішаючи, даючи можливість двигуну вийти на робочу температуру. А також, що важливо, має прогрітися і коробка передач.
Система охолодження
Система охолодження виконує надважливе завдання: підтримує робочу температуру двигуна в нормі. Догляд за нею полягає в регулярній заміні антифризу згідно з інструкціями виробника. Важливо про це не забувати, адже якщо антифриз втрачає властивості, він гірше охолоджує двигун, а перегрів дуже небезпечний для мотору. Також під час кожного ТО варто перевіряти стан патрубків системи охолодження й радіатора. Не зайвим буде встановити на літній період сітку під фальшрадіаторну решітку, щоб захистити радіатор від потрапляння камінців й забивання різноманітними комахами.
Як їздити
У кожного свій стиль їзди. Хтось любить їздити швидко, часто заганяючи стрілку тахометра у червону зону. А хтось, навпаки, пропагує розміряний стиль водіння. Звісно, постійна їзда на підвищених обертах скорочує ресурс двигуна. Механізми і системи мотору в такому випадку зазнають найбільшого навантаження. Але ранній перехід на підвищену передачу й так зване водіння «внатяг» на низьких обертах теж не є правильним. У такому режимі роботи у двигуні розвивається детонація, системи і механізми мотору зазнають підвищеної вібрації, що призводить до зносу валів двигуна, підшипників ковзання, ременя чи ланцюга, зчеплення й трансмісії. Також на низьких обертах мастильний насос генерує низький тиск мастила, що призводить до поганого змащення деталей мотора. До того ж через неоптимальний режим горіння в камерах згорання активно наростає нагар.
А як тоді правильно їздити? Правильно їздити – означає їздити нормально. Де треба, активно прискорюючись, не зависати на низьких обертах, підтримуючи двигун у зоні максимального крутного моменту.
Висновки
Ну що ж, з усього вищезазначеного можна зробити один важливий висновок: правильний догляд за двигуном полягає лише у дотриманні регламенту його обслуговування від виробника. І все. Так просто. Але за це двигун вам віддячить тривалою та безпроблемною роботою.