Все почалося з того, що в 1917 році знаменитий Генрі Ліленд, засновник марки Cadillac, пішов з концерну General Motors, посварившись з його керівництвом. 29 серпня 1917 року він заснував нову компанію, яку назвав на честь улюбленого ним президента США – Авраама Лінкольна. Але випускати вона стала не автомобілі, а під держзамовлення двигуни для військових літаків.
Після закінчення Першої світової попит на них упав. Але залишалося добре обладнане за рахунок скарбниці підприємство та 6000 досвідчених співробітників. Ліленд вирішив струснути старовиною і повернувся до виробництва автомобілів.
Первісток марки – Lincoln L-серії було зібрано 16 вересня 1920 року. Він мав двигун V8 із L-подібною головкою блоку. Робочий об’єм становив 5864 см куб. Потужність – 81 к.с. Коробка передач була 3-ступеневою. Машина вийшла чудовою за якістю, але застарілою за зовнішністю і дуже дорогою. Комерційним успіхом тут і не пахло.
Ситуація змінилася в 1922 році, коли Генрі Форд купив компанію і бізнес пішов на лад. Генрі Ліленд був вже не при справах і пішов із компанії, і її очолив син Генрі Форда – Едсел. Він приділяв велику увагу дизайну машин і запросив фірму Hermann Brum із Буффало, щоб розробити нову лінійку кузовів. До речі, із цією компанією він співпрацював до 1941 року.
На моделі 1923 року двигун залишався колишнім, але колісна база збільшилася з 3302 до 3454 мм. З’явився ряд нових кузовів, у тому числі лімузин на 7 місць та 2-місний родстер. Продаж зріс на 45% і досяг 7875 од. У 1925 році двигун отримав алюмінієві поршні і потужність його зросла до 90 к. с.
Lincoln Президента США – Кэлвина Кулиджа
Вже в 20-ті роки на автомобілі Lincoln їздив 30-й Президент США Келвін Кулідж. Цікаво також, що машини цієї марки полюбилися гангстерам, а заразом і поліцейським. Для останніх було розроблено спеціальну версію з рідкісними тоді гальмами на всіх чотирьох колесах. Модель L-серії випускалася до 1930 року.
У СРСР автомобілі Lincoln з’явилися на початку 30-х рр., коли в країну було завезено близько 300 машин цієї марки. Вони обслуговували вищі ешелони влади, а 75 одиниць призначалися для перевезень багатих клієнтів у системі «Інтуриста».
