Історія цієї моделі сходить до початку шістдесятих років минулого століття, коли в Європі вже завоював успіх знаменитий автомобіль Mini. Це дітище талановитого конструктора Алека Іссігоніса — грека за походженням.
Машину випускали одразу на двох підприємствах — Morris у місті Оксфорд і Austin в місті Бірмінгем. А незабаром у неї з’явилися ще два брати-земляки: модель Elf від фірми Relay і Hornet від фірми Wolseley.
Дивуватися тут особливо нічому: адже всі виробники входили до складу одного концерну — British Motor Corp.
Варто сказати, що Hornet (як втім і Elf) не були точними копіями Mini. Звісно, механічна частина була, по суті, та сама, але машина Hornet на вигляд здавалася соліднішою. По-перше, кузов був уже не двооб’ємним, як у Mini, а триоб’ємним, тобто мав позаду багажник. По-друге, решітку радіатора було замінено на ефектнішу.
До речі, пізніше, в 1965-1967 рр. подібну встановлювали на автомобілях Wolseley вищого класу: від моделі 18/85 (1,1 л, 55 к. с.) до шестициліндрової Six (2,2 л і 110 к. с.). Дещо покращився і інтер’єр.
У 1961-1962 рр. випускали автомобіль Hornet 1-ї серії, в 1963-64 рр. — 2-ї серії. Найдовше протрималася на виробництві 3-я серія — 1964-1969 рр.
У машин раннього випуску був чотирициліндровий двигун робочим об’ємом 848 см куб. і потужністю 35 к. с. Машина розвивала швидкість 115 км/год. Пізніше робочий об’єм збільшили до 948 см куб., а потужність до 38 к. с. Відповідно зросла і максималка — до 125 км/год.
Автомобілі Wolseley Hornet не мали такої популярності як Mini. Останній втримався на виробництві до 1992 року, його випустили загальним тиражем в 3 млн 152 тис. 489 од. А досягнення моделі Hornet були куди скромнішими: за 9 років (1961-1969) було випущено 28 тис. 455 од.
В експозиції запорізького Музею техніки “Фаетон” представлено, за словами його співробітників, автомобіль 1969 року випуску. Він перебуває у прекрасному стані.